Квач (пензель)

Квач, зменш. квачик (від квацяти, квацати — «розмазувати»)^[1] — інструмент у вигляді широкої, грубої щітки (пензля) або намотаного на кінець палиці клоччя, мачули, ганчір'я^[2]. Квач застосовується для мазання, зокрема, його використовували для змащування коліс дьогтем, коломаззю^[3], білення стін.

Квач з корабля, затонулого в першій половині XVIII ст.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квач.

З назвою цього знаряддя пов'язана і назва гри квач: первісно грубі пензлі з клоччя використовували, щоб влучити в гравця («поквачити»).

Безхарактерну, безвільну людину називають «квачем»^[2]. Також є приказка «п'яний як квач»^[3]. Слово «квачомаз» означає «невмілий художник, мазій».