Квітонь

Кві́тонь^[2] (пол. Kwiatoń), також К'ятонь^[3] — українське лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Адміністративний центр солтиства Квітонь. Населення — 178 осіб (2011^[1]).

Село Квітонь пол. Kwiatoń Греко-католицька церква св. Параскеви Координати 49°30′06″ пн. ш. 21°10′25″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Гміна Устя-Горлицьке Перша згадка 1480 Висота центру 415  м Населення 178 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-315 Автомобільний код KGR SIMC 0468157 GeoNames 766915 OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) Офіційний сайт kwiaton.prv.pl  Квітонь Квітонь (Польща) Квітонь Квітонь (Малопольське воєводство)  Квітонь у Вікісховищі

Розташування

Лежить над річкою Ждинею — правою притокою Ропи.

Історія

Село закріпачене на німецькому праві, в 1480 р. переведене на волоське право^[4]. Належало Гладишам гербу Гриф^{[джерело?]}.

Податковий реєстр 1629 р. засвідчує 2 селянські господарства, село у власності Гладишів.

До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Устя-Руське Горлицького деканату, метричні книги велися з 1786 року^[5] В ході Тилявської схизми більшість українців (215 із 266) перейшли до Польської православної церкви. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 330 жителів села — 320 українців і 10 поляків^[6].

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків^[7].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	86	18	61	7
Жінки	92	17	56	19
Разом	178	35	117	26

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• В селі є дерев'яна греко-католицька церква Преп. Мат. Параскеви 1811 р., з 1947 р. використовується під костел, з 1956 р. також епізодично проводяться греко-католицькі відправи.
  • Прицерковний цвинтар.
  • Огорожа з воротами.
  • Поховальний цвинтар.

Також поряд є дерев'яна православна церква св. Параскеви 1933 р., з 1947 р. використовувалася під магазин, з 1989 р. повернена православній громаді та є філіальною парафії в Ганчовій.