Квіріній

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Сульпіцій.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій.

Публій Сульпіцій Квіріній (лат. Publius Sulpicius Quirinius, грец. Κυρήνιος; близько 45 до н. е. — 21) — римський сенатор та намісник римського імператора в Сирії.

Квіріній
лат. Publius Sulpicius Quirinius
Народився	45 до н. е.  Lanuviumd, Ланувіо, Провінція Рим, Лаціо, Королівство Італія
Помер	21
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, військовослужбовець
Знання мов	латина
Посада	давньоримський сенатор[d], proconsul prouinciae Cretae et Cyrenesd[1], консул[1], legatus Augusti pro praetore Galatiaed[1], quindecemvir sacris faciundisd[1] і legatus Augusti pro praetore Syriaed[1]
Військове звання	командир
У шлюбі з	Appia Claudiad[2] і Емілія Лепіда Молодша
Медіафайли у Вікісховищі

Діва Марія та Йосип на переписі перед Квірінієм. Церква Хора, Стамбул. 1315—1320 р.

Згадується в Новому Заповіті у Євангелії від Луки (Лк. 2:1,2). Під час його правління Сирією за наказом імператора Августа був проведений перший перепис народу цієї землі, внаслідок чого Йосип з Марією повинні були вирушити до свого рідного міста Вифлеєму, в якому і народився Ісус Христос. Другий перепис при Квірінії згадує теж Євангеліст Лука у Діях Апостолів (Дії 5:37), а також Йосип Флавій у Юдейські давнині (лат. Antiquitates Judaicae), XVIII, 1^[3]. Дослідження його функцій під час римського правління в Палестині є важливим з історичного погляду та його місця у історії народження Ісуса Христа описаній у Євангелії від Луки (Лк.2: 2).

Життя

Квіріній народився у Ланувіо поблизу Риму бл. 45 року до нашої ери у багатій сім'ї. Хоча сім'я і належала до багатого прошарку, однак від неї не було сенаторів. Для Квірінія відкрилися кар'єрні шляхи внаслідок вступу Августа на вершину влади та зміни правління у Римі. Про початок його службової кар'єри не збереглося відомостей, очевидно він був малопомітний. У 15 р. до н. е. він став Проконсулом (намісником) римської провінції Крит і Киренаїка сьогоднішніх острова Крит та міста Кирени. Там Квіріній переміг плем'я гарамантів, яке займало територію у Сахарі південніше від його провінції. Повернувшись як герой до Риму у 12 р. до н. е. став консулом (разом з Марком Валерієм Мессалою Барбатом Аппіаном). Дещо пізніше імператор Август призначив його намісником у Галатію (сьогодні Туреччина). Там у Кілікії у 5 — 3 р. до. н.е він переміг войовниче плем'я Гомонадів^[4].

Між 6 та 9 роками (вже нашої ери) його послали до Сирії, намісником імператора у консульській провінції. Він отримав наказ вдруге переписати населення Юдеї, яка мала бути об'єднана з Сирією, що було раніше відкладено Іродом Архелаєм, та провести секвестр майна Архелая, який був засуджений імператором та відсторонений від влади. Йосип Флавій (Книга XVIII розд. III) визначає правління попередника Квірінія — Сатурніна намісника в Сирії по 36 роках після Битви при Акції (2 вересня 31 р. до н. е.), тобто другий перепис відбувся 6 р. нашої ери після його заміни Квірінієм^[5]. Проведення перепису було необхідним, оскільки провінція переходила у безпосереднє підпорядкування Риму. Це привело до заворушень під проводом Юди Галілеянина, про якого згадує Йосип Флавій та Євангеліст Лука (Дії 5:37).
Навіть після смерті Августа у 14 р. н. е. Квіріній залишається при Тіберії визначною персоною. Він одружується, хоча вже був немолодим чоловіком. Його друга дружина Емілія Лепіда була внучкою Тріумвірата Лепіда, який мав у той час найвищий титул священика Pontifex Maximus. Вона стала вагітною в 20 років, однак Квірінію в той час було вже 75 років. Він відмовився від батьківства, розлучився й подав до суду на Емілію Лепіду, звинувачуючи її в невірності. Суд визнав її винною^[6].
Квіріній помер наступного року. У пам'ять про нього була призначена траурна церемонія. Дітей у нього не було ні з першою дружиною Клаудією Аппією, ні з другою Емілією Лепідою.

Історичне значення

На думку багатьох істориків Квіріній вже у 11 — 7 р. до н. е командував легіонами legio III Gallica, legio VI Ferrata та legio X Fretensis. Ці ж легіони підпадають під його команду і 15 років потому. За Тацитом^[7] після свого консулату у 12 р. до н. е та перед спеціальною місією при штабі внука Августа — Гая, Квіріній вів війну з Гомонадами в Малій Азії^[8]. Мильові камені на Via Sebaste вказують на закінчення будівництва дороги у 6 р. до н. е., отже перед тим вороги вже були розбиті. Тодішня військова колонія з вдячності вибирає Квірінія «Duumvir» (міським головою), що також видно з надписів. Як командуючий цими легіонами Квіріній також був автоматично і намісник імператора у Сирії та Юдеї. Так само як одночасно були наприклад Тиберій, Друз та Ґерманік намісниками у Галії та Германії.
Знайдений в Тібурі напис називає одного намісника який два рази був у ним у Сирії: proconsul Asiam provinciam opti[nuit legatus pro praetore] divi Augusti iterum Syriam et Pho[enicen optinuit]. Вже Теодор Моммзен ідентифікував цього намісника як Квірінія (Publius Sulpicius Quirinius)^[9].
Євангеліст Лука, який називає всі деталі, імена римських місць, різних посадових осіб у різних містах і провінціях імперії, як історик, тут буквально, ще раз підкреслює: "грец. Ἐγένετο δὲ ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις ἐξῆλθεν δόγμα παρὰ Καίσαρος Αὐγούστου ἀπογράφεσθαι πᾶσαν τὴν οἰκουμένην. 2 αὕτη ἀπογραφὴ πρώτη ἐγένετο ἡγεμονεύοντος τῆς Συρίας Κυρηνίου — Переклад: «І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. 2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.» Тобто будучи командувачем легіонами у Сирії, Квіріній також автоматично був там і намісником (гегемоном) імператора. Існують труднощі з коректним перекладом грецького слова «Володар». Грецьке поняття гегемон — грец. ηγεμονευοντος, hegemoneuontos — володар, правитель, князь, можна перекласти не лише як цивільний службовець, губернатор, але й як військовий командир в Сирії з відповідними повноваженнями та правом командувати як у Сирії, так і в Юдеї. Союзниками Риму були маленькі області зі статусом колоній, в яких римські володарі призначали «королів» на свій розсуд. Це були королівства Фракії, Каппадокії, Комаґени, Кілікії та Юдеї.
Враховуючи час походу Квірінія на гомонаденів — 10-6 роки до н. е., та вказівку у Євангелії від Матвія (Мт. 2:16) на час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого (помер у 4 р. до н. е), видно також і часовий проміжок проведення першого перепису в Юдеї, тобто коли один з правителів Сирії був Квіріній.^[10].

Другий перепис, про який також добре знає Євангеліст Лука (Дії 5:37) проведений за другого намісництва Квірінія у 6-7 роках н. е. Отже Август проводить цей другий перепис для збору податків, як це робилося за певні періоди, в Імперії. Навіть за часів Цезаря Юдея під Іродом мусила платити податки Риму^[11]. Цей перепис наштовхнувся на несприйняття населення і привів до повстань та спротиву, що змусило Квірінія застосувати військову силу. Таким чином пишучи Євангеліє у 60 роки Євангеліст Лука історично спирається на ім'я Публія Сульпіція Квірінія, що стало певним символом римської влади для юдейського народу.

Родина

1. Дружина — Клавдія.

2. Дружина — Емілія Лепіда.