Квічаль довгодзьобий

Квіча́ль довгодзьобий^[2] (Zoothera marginata) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)^[3]. Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.

?Квічаль довгодзьобий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Квічаль (Zoothera)
Вид:	Квічаль довгодзьобий
Біноміальна назва
Zoothera marginata Blyth, 1847
Посилання
Вікісховище:	Zoothera marginata
Віківиди:	Zoothera marginata
EOL:	1052856
ITIS:	563801
МСОП:	22708532
NCBI:	311348

Опис

Довжина птаха становить 24-25 см, вага 80 г. Голова темно-коричнева, крила рудувато-коричневі. Дзьоб довгий, хвіст короткий. Від дзьобі до очей ідуть світлі смуги, навколо очей білі кільця, підборіддя і горло білуваті. Скроні темні зі світлими плямами. Груди і боки поцятковані лускоподібним візерунком. Крик — серія монотонних тонких посвистів.

Поширення і екологія

Довгодзьобі квічалі мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Бангладеш, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі і Камбоджі. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, в чагарникових і бамбукових заростях, поблизу річок і озер. Зустрічаються на висоті від 750 до 2570 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в ґрунті. Сезон розмноження триває з травня по серпень. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, встелене корінціями і рослинними волокнами, розміщується на дереві, на висоті до 5 м над землею. В кладці 3-4 яйця.