Кельбаджар

Кельбаджар (азерб. Kəlbəcər), в минулому Карвачар (вірм. Քարվաճառ) — місто в Азербайджані, адміністративний центр Кельбаджарського району. З 1992 року по 2020 рік перебував у складі самопроголошеної Нагірно-Карабаської Республіки, з 15 листопада 2020, згідно з домовленістю про припинення вогню, Азербайджан встановив контроль над містом^[1].

Кельбаджар азерб. Kəlbəcər
Координати 40°06′24″ пн. ш. 46°02′18″ сх. д.
Країна	Азербайджан  Азербайджан
Адмінодиниця	Кельбаджарський район
Висота центру	1584 ± 1 м
Водойма	Трту
Офіційна мова	азербайджанська
Населення	7246 осіб (1989)
Часовий пояс	UTC+4
Телефонний код	237 (Кельбаджарський район)
Автомобільний код	32
GeoNames	586268
OSM	↑11821490 ·R (Кельбаджарський район)
Кельбаджар Кельбаджар (Азербайджан)
Кельбаджар у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на річці Трту, на трасі місцевого значення Дрмбон — Карвачар — Джермаджур — Джермук.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.8 °C (67.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.4 °С (18.7 °F).^[2]

Клімат Кельбаджара
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	−7,4	−6	−0,5	6,7	11	15,5	19,8	19	14,8	8	2	−4	6,6
Норма опадів, мм	30.5	37.3	61.5	81.3	106.4	88.7	57.4	45.7	43.2	53.3	39.4	32.8	677.5
Днів з опадами	7,9	8,6	11	12,1	15,1	10,2	5,6	4,7	4,9	8,3	7,1	7,4	102,9
Вологість повітря, %	69.5	71.2	66	58.2	56.6	50.8	43.4	43.8	47	58.3	62.7	69.7	58.1
Джерело: Weatherbase

Історія

У всій античності, з II ст. до н. е. до 90-х рр. IV століття н. е. вірмено-албанський кордон проходив по річці Кура^{[3][4][5][6][7][8]} а територія гавара Вайкунік провінції Арцах входило до складу Великої Вірменії (в V ст. н. е. — васальної Албанії)^[9][10][11]. У ранньому середньовіччі — частина вірменського князівства Хачен,^[12][13][14] потім частина вірменського мелікства Джраберд^[15]. Вперше згадується в рукописі 1402 р. під назвою Каравачар (вірм. — «продавець каменя»).

Спадковими правителями області були князі Допяни.

Неподалік розташований вірменський монастир Дадіванк, зведений у 1214 році Арзухатуном Арцруні, дружиною Вахтанга Тагаворазна. У Дадіванку знаходяться могили князів вірмен^[16][17] Араншаїків-Вахтангянів та Допянів.

До моменту російського завоювання Закавказзя був населений в основному курдами. У 1920-х роках був частиною Курдистанського національного повіту («Червоний Курдистан»). У 1930 році організовано Кельбаджарський район, площею 1936 км ². До кінця існування СРСР населення району нараховувало 40,5 тис. осіб (1989). За даними переписів населення 1970 і 1979 років, понад 99 % населення району -- азербайджанці.

У квітні 1993 року район перейшов під контроль Армії Оборони Нагірного Карабаху. Мирним мешканцям було надано час для виходу з району. Колишнє населення міста було розміщено на території Азербайджану як біженці. Зі свого боку, у Карвачарі було поселено біженців з північної частини вірменонаселеного Шаумянівського району, яку влітку 1992 року було зайнято Національною армією Азербайджану.

У ході розкопок, проведених у Карвачарі (Кельбаджарі) археологічною експедицією під керівництвом доктора історичних наук Гамлета Погосяна, на території Хандабердського монастиря (12-13 ст.) було знайдено понад 180 хачкарів і рельєфів із зображенням хреста^[18].

1 вересня 2011 р. відкрито нову будівлю школи^[19].

Уродженці

• Асланова Рабіят Нурулла кизи (* 1951) — азербайджанський політик, депутат Міллі Меджлісу.

Галерея

• 
  Табличка при в'їзді в місто на місці колишньої цитаделі. Вірменською мовою написано «Карвачар — цитадель вірменська».
• 
  Другорядна міська вулочка.
• 
  Центральна вулиця міста.
• 
  Один з чотирьох продуктових магазинів.
• 
  Будівля старої школи.
• 
  Будівля нової школи, що наразі будується.
• 
  Карвачарські діти грають у футбол на шкільному футбольному майданчику.
• 
  Один з хачкарів. Під час азербайджанської влади хачкар був зруйнований, а хрест був стертий, що можна помітити відсутністю хреста по середині хачкара.