Кентаври (фільм)

«Кентаври» — двосерійний фільм кінорежисера В.Жалакявічюса, знятий в жанрі соціально-політичної драми. Завершальна частина «латиноамериканської трилогії» («Вся правда про Колумба», «Це солодке слово — свобода!»).

Кентаври
рос. Кентавры
Жанр	драматичний фільм і історичний фільм[1]
Режисер	Вітаутас Жалакявічус і Sándor Köőd[1]
Сценарист	Вітаутас Жалакявічус
У головних ролях	Баніоніс Донатас Юозович, Margit Lukácsd[1], Регімантас Адомайтіс[1], Бруно Оя[1], Gyula Benkőd[1], Jitka Zelenohorskád[1], Валентин Гафт[1], Михайло Волонтір[1], Jožka Stoklasad[1], Vít Pešinad[1], Кавсадзе Кахі Давидович[1], Daniela Vackovád[1], Zbyněk Krákorad[1], Géza Benkőd[1], Stanislav Němecd[1], Antonín Hübnerd[1], Jan Okrouhlíkd[1], Valerij Anisimovd[1], Лебедєв Євген Олексійович[1], Jelena Ivočkinad[1], Gennadi Bortnikovd[1], Іон Унгуряну[1], Tibor Tánczosd[1] і Avtandil Kvirikašvilid[1]
Композитор	Моцарт, Роланд Казарян (звук і компіляція музики)
Художник	Oldřich Okáčd[1]
Кінокомпанія	Мосфільм[2], Barrandov Studio[2], Mafilmd[2] і невідомо[2]
Тривалість	140 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР[2]  Угорщина[2]  Чехословаччина  Колумбія
IMDb	ID 0080994

Сюжет

Дія відбувається в неназваній державі Латинської Америки (проте очевидно, що мається на увазі Чилі). У військових колах зріє змова, що підігрівається зарубіжними спецслужбами. Акція під кодовою назвою «Кентавр» задумана у Вашингтоні. Народ вірить у президента, але змовники на чолі з генералом Піном набирають силу для організації перевороту.

У ролях

• Донатас Баніоніс — президент (озвучив Ігор Кваша)
• Регімантас Адомайтіс — Орландо, директор бюро розслідувань (озвучив В'ячеслав Шалевич)
• Маргіт Лукач — дружина президента
• Євген Лебедєв — генерал Пін
• Дьюла Бенкьо — генерал Каталан
• Олена Івочкіна — Анна-Марія
• Ірен Шютьо — мати Анни-Марії
• Геннадій Бортников — Анібал
• Їтка Зеленогорська — Джулі
• Валентин Гафт — Андрес, змовник
• Іон Унгуряну — міністр Торо
• Міхай Волонтир — Еварісто
• Бруно Оя — Нільсон, шведський журналіст
• Валерій Анісімов — капітан Грец
• Кахі Кавсадзе — Уго, бармен
• Валерій Кузин — генерал
• Нодар Мгалоблішвілі — міністр Мігель
• Юозас Будрайтіс — Раймон
• Думітру Фусу

Нагороди

• 1979 рік — Головний приз «Фестивалю Свободи» в Сопоті
• 1979 рік — 12 Всесоюзний кінофестиваль в Ашхабаді:^[3]
  • Головний приз у розділі художніх фільмів;
  • Приз за найкращий сценарій (Вітаутас Жалакявічус).
  • Приз за операторську роботу (Павло Лебешев).
  • Приз за образотворче рішення (Леван Шенгелія).

Див. також

• Над Сантьяго йде дощ (фільм)
• Ніч над Чилі
• Падіння Кондора