Кечкемет

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кечкемет (значення).

Ке́чкемет^[1][2] (угор. Kecskemét) — місто в центральній частині Угорщини, у регіоні Південний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє Бач-Кішкун. Восьме за величиною місто країни, населення — 110 813 осіб (2017).

Кечкемет Kecskemét
Герб Прапор
Панорама Панорама
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Бач-Кішкун
Регіон	Південний Великий Альфельд
Населення	110 813
Площа	321,36 км²
Густота населення	336,96 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси	6000
Телефонний код	+36-76
Географічні координати	46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д.
Висота над рівнем моря	122 м
Місцева влада
Вебсторінка	kecskemet.hu
Мапа
Кечкемет
Кечкемет у Вікісховищі

Географія і транспорт

Кечкемет знаходиться за 86 км на південний схід від Будапешту і на такій же відстані на північний захід від Сегеда. Через місто проходить автомагістраль Будапешт — Кечкемет — Сегед, інші дороги йдуть на захід до Шольту і на схід, у бік Кунсентмартона і Бекешчаби. В місті є залізнична станція, час в дорозі на поїзді від Будапешту — 1 ч. 20 хв.

Етимологія

Назва міста походить від угорського слова угор. kecske, козел і відображає давні тваринницькі традиції регіону. Козел зображений також на гербі міста.

Історія

Стародавні поселення, що існували на місці Кечкемета були повністю знищені навалою монголів в XIII столітті. Але завдячуючи вигідному географічному розташуванню на перехресті торгових шляхів Кечкемет швидко був відновлений, в 1348 році король Людвік I Великий дарував йому права міста.

В XVI-XVII століттях місто, як і вся Центральна Угорщина було під владою Османської імперії, але Кечкемет користувався пільгами платити податки напряму будайському паші, завдячуючи чому знаходився під його протекцією і уник руйнувань і тотальних грабежів.

В XVIII столітті в околицях міста інтенсивно розвивалось тваринництво, в XIX столітті його почало витісняти виноградництво і садівництво. До кінця XIX століття Кечкемет переторився в важливий торговий центр регіону, благополуччя міста відбилось на його внутрішньому обліку, тут були збудовані декілька розкішних палаців в стилі ар-нуво, нова ратуша, церква і гімназія ордена піарів та інші примітні будівлі.

Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька індустріальних підприємств, в 1950 році Кечкемет став столицею найбільшого за площею угорського медьє Бач-Кішкун. В 1975 році незаймані степові території поруч з містом були об'єднані в національний парк Кішкуншаг.

Пам'ятки

• Міська ратуша
• Міський собор
• Католицька церква св. Міклоша
• Лютеранська церква
• Гімназія і церква піарів
• Синагога
• Палац «Cifra Palota» (дослівно «Прикрашений палац»)
• Міський театр
• Православна церква (або Троїцька церква).

• 
  Театр Йожефа Катони
• 
  Ратуша міста Кечкемет
• 
  Православна церква Кечкемет
• 
  галерея в Кечкеметі "Cifra palota"

Міста-побратими

• Аоморі (Японія)
• Гювінкяа (Фінляндія)
• Рюссельсгайм (Німеччина)
• Ковентрі (Велика Британія)
• Дорнбірн (Австрія)
• Тиргу-Муреш (Румунія)
• Галанта (Словаччина)
• Лінчепінг (Швеція)
• Сімферополь (Україна)
• Берегове (Україна)
• Аркей (Франція)
• Нагарія (Ізраїль)
• Віборг (Данія)
• Текірдаг (Туреччина)

Цікавинки

Кечкемет відомий в країні і за межами як столиця виробництва відомої абрикосової палінки (угор. barack palinka). Крім вживання як алкогольний напою, кечкеметська палінка використовується для виготовлення десертів і коктейлів. Великим поціновувачем цього напою був король Англії Едуард VIII^[3] Щороку наприкінці вересня проводиться ярмарок з нагоди Дня міста, де можна придбати речі вироблені власноруч за старовинними технологіями.

ярмарок на День міста Кечкемет 2018 керамічний посуд