Кимполунзький повіт

Кимполу́нзький повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 1868—1925 роках. Адміністративний центр — місто Кимполунг.

Кимполунзький повіт

Округ
Коронний край	Герцогство Буковина
Країна	Австро-Угорщина
Центр	Кимполунг
Створений	1868
Площа	2349 км² (1910)
Населення	60 593 (1910)
Найбільші міста	Кимполунг

Розташування

Кимполунзький повіт на заході межував з Трансільванією — з Бистрицьким і Марамурешським повітами, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Ґурагуморським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.

За часів Австро-Угорщини

Кимполунзький повіт був створений у Герцогстві Буковина в 1868 році з населених пунктів судового повіту Кимполунг (налічував 18 877 мешканців) та судового повіту Дорна (налічував 7 445 мешканців).^[1] У 1903 р. було визначено виділення з судового повіту Кимполунг ще одного судового повіту Стулпікани. Указ набрав чинності з 1 вересня 1910 р.

У Кимполунгському повіті в 1869 році проживала 35 558 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 55 688 осіб. Серед населення в 1900 р. було 3 442 русини-українці (13,2 %), 16 843 особи розмовляли німецькою (30,2 %), 28 205 румунською (50,6 %) та 1 463 іншою мовою (2,6 %). Повіт у 1900 р. займав площу 2349,48 км², включав два судові повіти з 29 гмінами (самоврядними громадами) та 6 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).

Повіт за переписом 1910 року налічував 32 населені пункти, об'єднаних у 29 гмін (самоврядних громад) та у три судові повіти.^[2] Площа повіту становила 2349 км², проживали 60 593 особи.^[3] За віросповіданням: 8 958 римо-католиків, 754 греко-католики, 14 вірмено-католиків, 40 482 православних, 9 вірмен-православних, 4 256 лютеранів, 1 кальвініст, 33 липовани, 6 079 юдеїв і 7 інших). За національністю: 17 967 німців, 47 чехів-моравців-словаків, 689 поляків, 7 553 українці, 11 італійців, 33 091 румун, 6 угорців, 1 229 чужоземців.^[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.^[5]

Рік	Жителі	Німецькомовні	Україномовні	Румунськомовні	Інші мови
1869	35.558
1880	38.702	9.875	6.070	21.944	219
1890	45.832	12.764	5.888	25.753	490
1900	55.688	16.843	7.342	28.205	1.463
1910	60.593	17.967	7.553	33.091	1.982

Самоврядні громади на 1910 рік[6]

Судовий повіт Дорна Ватра

• Чоканешти
• Дорна Кандрени
• місто Дорна Ватра
• Якобени
• Кирлибаба
• Поляна Стампель

Судовий повіт Кимполунг

• Арджел
• Бряза
• Чемірна
• Деа
• Фрумоса
• Фундул Молдові
• місто Кимполунг
• Пожоріта (складался з Пожоріта Дорф і Пожоріта Ґутсґебіт)
• Руська Молдавиця
• Рус пе Боул
• Садова
• Валепутна
• Вама (складалася з Айзенав і Вама)
• Ватра Молдавіца (складалася з Ватра Молдавіца і Фройденталь)

Судовий повіт Стулпікани

• Букшоя
• Доротеа-Плотоніца
• Джеміна
• Фрасін
• Негріляса
• Остра
• Шварцталь
• Слатіора
• Стулпікани

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська. У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину.

Румунський період

Кимполунгський повіт
Județul Câmpulung
Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925)
Повіт: Жудець
Адміністративний центр	Кимполунг
Країна	Румунія
Область	Буковина
Межує з: Бистрицьким, Марамурешським, Радівецьким, Ґурагуморським, Фелтіченьським повітами
Офіційна мова	румунська
Населення
- повне	?
Етнікон	румуни
Площа
- повна	2349 км²
Роки існування	1919—1925
- раніше відомий як	Кимполунгський повіт

Повіт (жудець) існував у такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. був утворений жудець Кимполунг, до якого також була включена територія ліквідованого Ґурагуморського повіту.