Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кириченко Ірина Іванівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ірина Іванівна Кириченко (13 червня 1937, м. Ворошиловград (нині Луганськ, Україна) — 11 березня 2020) — українська радянська трекова велогонщиця та українська тренерка з велоспорту. Переможниця та призерка чемпіонатів світу, неодноразова чемпіонка України та СРСР, заслужений майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України.
Ірина Кириченко Кириченко Ірина Іванівна | |
---|---|
![]() Ірина Кириченко на чемпіонаті світу 1967 року в Амстердамі | |
Загальна інформація | |
Громадянство | СРСР Україна |
Місце проживання | Харків |
Народження | 13 червня 1937 (88 років) Ворошиловград (нині Луганськ) |
Смерть | 11 березня 2020[1] (82 роки) |
Alma mater | НТУ «ХПІ» |
Чоловік | Ігор Іванович Числов |
Спорт | |
Країна | СРСР |
Вид спорту | велосипедний спорт |
Дисципліна | велотрекові гонки |
Спортивне звання | Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України |
Клуб | ФСТ «Динамо», Харків (до 1960); ЦСКА |
Нац. збірна | СРСР |
Тренери | Борис Фурсенко[2][3] |
Завершення виступів | 1969 |
Тренує | ДЮСШОР м. Харкова |
Кириченко Ірина Іванівна у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 13 червня 1937 року в місті Ворошиловграді (нині Луганськ). Батька спортсменки у 1937 році після її народження репресували в Магадан, повертаючись з якого, той загинув. Після другого класу школи сім'я переїхала до Харкова. Там Кириченко почала займатися у вело-ковзанярській секції, де взимку змагалися на ковзанах, а влітку — на велосипедах. У швидкісному бігу на ковзанах спортсменка ставала чемпіонкою та рекордсменкою України. Закінчила «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю металургія.
З 1962 року Кириченко почала виступати на чемпіонах світу, де в спринті здобула два золота в 1964 та 1966 роках, чотири срібних медалі — в 1962, 1963, 1967, 1968 роках та одну бронзу в 1969 році.
Кириченко ставала чемпіонкою СРСР в спринті у 1964, 1966, 1967 роках та чемпіонкою СРСР в гіті на 500 м у 1961—1964, 1966, 1967 роках[4]. 15-кратна чемпіонка СРСР, 30-кратна чемпіонка України, екс-рекордсменка СРСР і світу (рекорди трималися 18 років). Її рекорд України 36,7 с на 500 м з місця, встановлений у 1967 році, Любов Шуліка змогла покращити лише 2005 року, проїхавши дистанцію за 36,6 с.
У 1969 році спортсменка закінчила кар'єру велогонщиці, одружилася з тренером з велоспорту Ігорем Числовим, у 1971 році народила дочку. З 1973 року почала тренерську кар'єру разом із чоловіком у ФСТ «Динамо». Підготувала 15 майстрів спорту міжнародного класу, 70 майстрів спорту, десятки кандидатів у майстри спорту, сотні спортсменів масових розрядів[5].
Remove ads
Нагороди і звання
- Майстер спорту СРСР,
- Почесний майстер спорту СРСР (звання присвоювалось за виконання нормативу 4 роки підряд),
- Заслужений майстер спорту СРСР,
- Заслужений тренер України,
- «Почесний ветеран України»,
- Почесний ветеран ФСТ «Динамо»,
- «Почесний динамівець»[5].
Статистика
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads