Кириченко Микола Карпович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кириченко.

Микола Карпович Кириченко (нар. 12 лютого 1923(19230212), село Петропавлівка, тепер Куп'янського району Харківської області — 12 серпня 1986, місто Одеса) — комуністичний діяч в Україні. Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1971—1977 р. Член ЦК КПРС в 1977—1986 р.

Микола Карпович Кириченко
Микола Карпович Кириченко
голова Виконкому Полтавської обласної Ради
1962 — 1963
Попередник	Мужицький Олександр Михайлович
Наступник	Оніпко Максим Данилович
1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України
1963 — 1964
Попередник	Мартинов Федір Гнатович
Наступник	Дорошенко Петро Омелянович
голова Виконкому Кіровоградської обласної Ради
1964 — 1965
Попередник	Кравченко Леонід Гаврилович
Наступник	Кошевський Петро Сидорович
1-й секретар Кримського обласного комітету Компартії України
1967 — 1977
Попередник	Лутак Іван Кіндратович
Наступник	Макаренко Віктор Сергійович
1-й секретар Одеського обласного комітету Компартії України
1977 — 1983
Попередник	Козир Павло Пантелійович
Наступник	Ночовкін Анатолій Петрович
Народився	12 лютого 1923(1923-02-12) село Петропавлівка, тепер Куп'янського району Харківської області
Помер	12 серпня 1986(1986-08-12) (63 роки) місто Одеса
Похований	Другий християнський цвинтар
Відомий як	політик
Громадянство	УРСР,  СРСР
Національність	українець
Alma mater	Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Політична партія	Компартія України
Професія	педагог
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. Після закінчення в 1940 році середньої школи навчався в Куп'янському вчительському інституті Харківської області.

З 1941 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив військове училище, служив командиром санітарного взводу 282-го гвардійського стрілецького полку. Воював на Сталінградському, 2-му і 3-му Українському фронтах, був важко поранений.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після демобілізації з грудня 1945 року працював завідувачем партійного кабінету Абдулінського вузлового партійного комітету Чкаловської області РРФСР.

З 1946 року — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Куп'янського міського комітету КП(б)У Харківської області.

У 1947—1949 роках — 1-й секретар Куп'янського міського комітету ЛКСМ України.

У 1949—1950 роках — 2-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України.

У 1950 році закінчив Харківський учительський інститут.

У 1950—1955 роках — 1-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України.

У 1955 році закінчив заочне відділення Харківського педагогічного інституту.

У березні 1955 — 10 лютого 1960 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

5 лютого 1960 — травень 1961 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ. У травні 1961 — грудні 1962 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

17 грудня 1962 — 11 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих.

11 січня — 9 травня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської сільської обласної Ради депутатів трудящих.

9 квітня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Кіровоградського сільського обласного комітету Компартії України.

15 грудня 1964 — березень 1965 року — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

20 березня 1965 — 6 квітня 1967 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ.

5 квітні 1967 — 1 липня 1977 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету КПУ.

30 червня 1977 — 12 жовтня 1983 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

З жовтня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Одесі.

Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977)
• чотири ордени Леніна (22.03.1966, 27.08.1971, 22.12.1977, 11.02.1983)
• орден Жовтневої Революції (9.02.1973)
• орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• два ордени «Знак Пошани» (28.10.1948, 26.04.1957)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (11.03.1985)
• медаль «За відвагу» (12.12.1943)
• медалі

Посилання

• Кириченко Микола Карпович (рос.). // Сайт «Герои страны».
• Довідка з історії Компартії і Радянського Союзу [Архівовано 18 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• КИРИЧЕНКО" [Архівовано 1 Квітня 2011 у Wayback Machine.]