Кириченко Олег Ілліч

Олег Ілліч Кириченко

Народився	1 липня 1927(1927-07-01) Лубни
Помер	11 травня 2000(2000-05-11) (72 роки) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Alma mater	Київський інженерно-будівельний інститут
Нагороди	Заслужений будівельник Української РСР

Біографія

Народився 1 липня 1927 року в Лубнах. В 1949 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.

У 1949—1950 роках працював виконробом «Донбасводотресту», в 1950—1956 роках служив в ВМФ СРСР. В 1956—1957 роках працював в інституті «Київпроект», в 1957—1961 роках в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР, в 1961—1962 роках був у службовому відрядженні до В'єтнаму, де займався питаннями водопостачання.

З 1962 року — головний спеціаліст, головний інженер відділу, начальник інженерного відділу інституту «Київпроект». За час роботи в ньому брав особисту участь та керував проектними роботами по багатьох об'єктах водопостачання і каналізації Києва. Це:

Дніпровська водонапірна станція;
Деснянська водонапірна станція (друга черга);
артезіанське водопостачання;
озонаторна станція Дніпровського водогону та інші.

У 1989 року йому присвоєне почесне звання «Заслужений будівельник УРСР».

Помер 11 травня 2000 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі поруч з батьком Кириченком І. М. (ділянка № 20, ряд 14, місце 40).

Remove ads

Праці

Олег Кириченко автор ряду наукових праць та статей в наукових журналах. Серед них:

«Станция озонирования воды в Киеве», журнал «Водоснабжение и санитарная техника» № 11, 1976;
«Прокладка водопроводів великих діаметрів в щитових колектоних тонелях»;
«Міське господарство України» № 3, 1995;
«Основные правила пользования водопроводной и канализационной сетью», 1954.

Література

Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — Київ: «З-Медіа», 2008. — С. 104. — ISBN 96696-254-2-4.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.