Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кириченко Раїса Опанасівна
українська співачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Раїса Опанасівна Кириченко (до шлюбу Корж, 14 жовтня 1943, Корещина, Полтавська область — 9 лютого 2005, Київ, Україна) — українська співачка, член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001), Герой України.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 14 жовтня 1943 року в селі Корещина. Першу співочу практику пройшла у Землянківській школі, у громадському житті якої брала участь.
Почала працювати у колгоспі, співала в хорі доярок[2]. Одного разу в село приїхав хор Кременчуцького автозаводу, де спів Раїси почув керівник колективу — Павло Оченаш, який у січні 1961 року запросив її до колективу.
Працювала на Кременчуцькому автомобільному заводі, де і закінчила заочно десятирічку. Не отримувала спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише в кінці 1980-х).
Починаючи з 1962 року співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там і познайомилась з баяністом Миколою Кириченком, з яким 15 грудня 1963 року одружилася. На запрошення керівника ансамблю «Льонок», Анатолія Пашкевича, сім'я Кириченків переїхала до Житомира. З часом, коли у 1968 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, то члени сім'ї Кириченків увійшли до його складу.
Першою виконала пісню «Два кольори»[3].
У 1979 році Раїсі Кириченко було присвоєно звання Народної артистки УРСР.
У 1983 році у Черкасах для неї був створений фолк-ВІА «Росава» (керівник М. Петрина), та непорозуміння з керівництвом філармонії призводять до того, що У 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави[4]. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з'являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фристайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина».
З вересня 1994 року Раїса Кириченко працювала викладачкою відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.
У 1995 році після гастролей в Канаді Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Від'їжджає до Німеччини у листопаді 1996 року, де її чотири місяці готували до операції. 12 червня 1998 року в Україні співачці пересадили нирку. Після реабілітації вона повернулась на сцену[5].
У 1999 році за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію нагороджена «Орденом княгині Ольги».
Після довгої хвороби у 2000 році співачка переїхала до Києва.
Влітку 2002 року, стараннями Раїси Кириченко у її рідному селі Корещина було збудовано церкву та відремонтовано сільську школу, яка отримала статус середньої. Того ж року Раїса Опанасівна виступила на творчому вечорі Леоніда Нечипорука[6].

У 2003 році Раїса Кириченко видала автобіографічну книгу спогадів «Я козачка твоя, Україно»[7] (упорядник: Михайленко Анатолій Григорович[8])[9][10][11][12][13]. Написання книги тривало 7 років[14][15].
![]() |
Сповідь перед тими, кого люблю і для кого співаю | ![]() |
— Раїса Кириченко, «Я — козачка твоя, Україно» |
31 жовтня 2003 року, Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави[16].
У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною. «Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.
25 листопада 2004 року відбувся останній сольний концерт «Раїса Кириченко благословляє друзів» на сцені Палацу культури «Україна»[17].
Майже рік жила без однієї нирки (2004-2005). 1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла.
9 лютого 2005 року Раїса Кириченко померла через хворобу серця у 61-річному віці. Похована в с. Корещина Глобинського району Полтавської області (поруч із могилою її матері, як вона заповіла). Там же поховано і Миколу Кириченка, який помер 7 червня 2013 року[18].
Remove ads
Віхи творчості
- 1962–1968 — солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської філармонії.
- 1968–1983 — солістка Черкаського народного хору.
- 1983–1985 — солістка Черкаської філармонії.
- З 1987 року — солістка Полтавської філармонії.
- З 1987 року — працювала з власним колективом «Чураївна».
Дискографія
Альбоми
- «Ой гарна я, гарна» (1990)
- «Цвіте черемшина» (1995)
- «Долі моєї село» (1995)
- «Цвіте черемшина» (2000)
- «Я — козачка твоя» (2002, 2004, 2008)[19][20]
- «Доля у нас — два крила» (2002, 2008)
- «„Дорогу Спадщину“ Дмитра Луценка співає Раїса Кириченко» (2003)
- «Моя подруго мила» (2008)
Збірки
Окремі пісні виходили в збірках разом з піснями інших українських артистів[21].
Фільмографія
- Музичний фільм «Автограф» (1983)[22][23]
- «Жива Ватра» (1983)[24]
- Музичний фільм «Земле, моя земле» (1986)[25]
- Раїса Кириченко. Бенефіс 1993 р., у 2-х частинах[26][27]
- «Раїса Кириченко. Діагноз — народна»
- «Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога» (2007), у 2-х частинах[28][29] — за життя Раїси Кириченко ТРК «ГЛАС» (Київ) було відзнято першу частину за участі співачки[30][31], а другу частину фільму відзнято за життя Миколи Кириченка вже після смерті Раїси Опанасівни[32][33]
- «Розцвітає рута-м’ята»
- «Тополина земля»
- «Немеркнуча зірка Раїси Кириченко»
- «Навічно піснею» (2013)[34]
- «Диво осені — квітка остання» (2015)[35][36][37] — фільм ТРК «Лтава»
Remove ads
Пам'ять
Узагальнити
Перспектива
Український співак Іво Бобул виконав пісню «Молитва за козачку» пам'яті Раїси Кириченко[38] (слова написав Вадим Крищенко, а музику Володимир Домшинський[39]).
Започатковано Всеукраїнський фестиваль — конкурс «Пісенні крила Чураївни» пам’яті Раїси Кириченко[40][41].
Ім'ям Раїси Кириченко названа Землянківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, на подвір'ї якої їй встановлено пам'ятник восени 2008 року на відзначення 65-річчя з дня народження співачки. Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Раїси Кириченко на пісенне свято «Голос рідної землі». У жовтні 2006 року в стінах школи відкрито світлицю Раїси Кириченко.
У селі Корещина на її честь споруджено церкву, а 13 жовтня 2005 року на батьківській хаті Раїсі Кириченко відкрили меморіальну таблицю[42]. У 2018 році відкрито Музей-садибу Раїси Кириченко «Мамина вишня»[43].
Стараннями друзів Раїси Кириченко — Володимира Пащенка, Миколи Ляпаненка, Олексія Чухрая — відкрито музей Раїси Кириченко у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.
У Полтаві:
- на будинку, де мешкала Раїса Кириченко, працюючи у Полтавській обласній філармонії, 13 жовтня 2005 року було встановлено меморіальну таблицю співачці;[42]
- на вулиці Раїси Кириченко[44] біля адміністративної будівлі ОДТРК «Лтава» 13 жовтня 2012 року було встановлено пам'ятник співачці.
- внесено до Книги Пошани Полтавської ОДА[45]
Вулиці, названі на честь Раїси Кириченко, є також в Гребінці, Кременчуці, Черкасах, а також в селах Полтавщини — Рунівщина та Святилівка.
У Києві на фасаді будинку, де у 1997–2005 роках мешкала Раїса Кириченко (вулиця Січових Стрільців № 40), їй встановлено меморіальну таблицю. У Черкасах біля будівлі обласної філармонії у 2018 році встановлений пам'ятник[46][47][48][49].
У 2023, у Корещині відбулися урочисті заходи з відзначення 80-річчя з дня народження Раїси Кириченко[50][51][52][53].
У 2025, створили радіофільм присвячений Раїсі Кириченко[54].
Іменем «Раїса Кириченко» названо сорт квітів виду Ірис високий борідковий (сорт вивела Алла Черногуз, зареєстровано Українською спілкою ірису)[55].
Remove ads
Дослідження творчості
Творчість Раїси Кириченко досліджуєься, етнографами, мистецтвознавцями, філологами та музикознавцями[56].
Кандидатка мистецтвознавства Ярослава Руденко у 2019 захистила дисертаційну роботу «Творчість Раїси Кириченко у контексті музично-пісенного мистецтва Полтавщини (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)».
Нагороди та звання
- Герой України (31.10. 2003 — за видатний особистий внесок у збереження та збагачення української національної пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
- Нагороджена орденами княгині Ольги; III ступеня (03. 1998), II ступеня (03. 1999) і I ступеня (03. 2001).
- Лавреатка Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986). У журналі «Перець» було вміщено привітання у вигляді шаржу[57].
- Народний артист УРСР (1979).
- Заслужений артист УРСР (1973).
Remove ads
Галерея
- Пам'ятник Раїсі Кириченко у Полтаві
- Пам'ятник Раїсі Кириченко біля будівлі Черкаської обласної філармонії
- Меморіальна дошка на будинку Малої академії мистецтв у Полтаві
- Меморіальна дошка на будинку в якому мешкала Раїса Кириченко в Києві
- Меморіальна дошка на будинку в якому мешкала Раїса Кириченко в Полтаві
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads