Киріяк Ілля

Ілля́ Кирія́к (29 травня 1888(18880529), Завалля, Івано-Франківщина — 28 грудня 1955, Канада) — український журналіст, письменник, громадський діяч. Писав поезію, нариси, оповідання; завершення його таланту та творчості — роман у трьох томах «Сини землі».

Киріяк Ілля
Народився	29 травня 1888(1888-05-29)  Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область
Помер	28 грудня 1955(1955-12-28) (67 років)  Едмонтон, Канада[1]
Діяльність	журналіст, письменник
Знання мов	українська

Біографічні відомості

Навчався в народній школі у рідному селі, де й закінчив шостий клас. Емігрувавши 18-річним хлопцем 20 грудня 1906 року, працював на чорних роботах у Канаді й США: у лісах Кенори (провінція Онтаріо), на прокладанні залізниці в Ґренд-Форкс (штат Мішіган), у кам'яновугільних шахтах провінцій Альберти й Британської Колумбії. Попавши в Альберті в українське оточення, брав участь в українському громадському житті: виконував обов'язки ділового секретаря в Робітничому товаристві у Гомстер, знайомився з політичною літературою та белетристикою, поглиблював світогляд.

У 1912 року вступив до школи для іноземних у Веґревіль; закінчив учительський семінар у Кемроз, — і вчителював до 1936 року у Спринґ-Крік та по різних школах Альберти. Навчався в інституті Св. Петра Могили (Саскатун). Згодом став секретарем Союзу українців самостійників; до 1942 року — ректором Інституту ім. Грушевського. З 1949 до виходу на пенсії працював урядовцем Північноальбертської залізниці (англ. Northern Alberta Railways).

Література й творчість

Свій літературний шлях І. Киріяк розпочинав у журналістиці: редагував та видавав різні україномовні видання, складав читанки для школярів. Перше оповідання надруковано у часописі «Нова громада» (Едмонтон, 1912).

Успіх принесла йому повість-трилогія «Сини землі» — плід 20-річної праці, присвячений суспільно-побутовому життю переселенців з України в канадських преріях (Едмонтон, 1939—1945), у 2018 цю книгу було перевидано в Україні видавництвом Світ знань.

Канадський дослідник В. Кіркконел назвав твір «соціологічним документом справжньої вартості». Його оцінку підтримали літературознавці Л. Білецький та М. Мандрика. Повість перевидавалася й перекладена на англійську мову.