Кисунько Григорій Васильович

Кисунько Григорій Васильович (20 липня 1918, с. Більманка — 11 жовтня 1998, Москва) — фізик, спеціаліст у галузі радіоелектроніки, генерал-лейтенант (1967). Доктор технічних наук, член-кореспондент АН СРСР (1958; з 1991 — РАН). Герой Соціалістичної Праці (1956).

Кисунько Григорій Васильович
рос. Григорий Васильевич Кисунько
Народився	20 липня 1918(1918-07-20)[1]  Більманка, Царекостянтинівська волость, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Махновщина
Помер	11 жовтня 1998(1998-10-11) (80 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	інженер-електронік, науковець, офіцер
Alma mater	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	радіоелектроніка
Заклад	Q112960327? КБ-1[2] Військова академія зв'язку імені С. М. Будьонного[3]
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Аспіранти, докторанти	Spartak Nikanorovd[4]
Членство	Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-лейтенант
Діти	Vasily Kisunkod
Нагороди
Кисунько Григорій Васильович у Вікісховищі

Біографія

Народився в с. Більманка (нині село Більмацького району Запорізької області). Закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут (1938). Займаючись науковою діяльністю, тісно співпрацював із військово-промисловим комплексом СРСР. Автор теорії радіохвильоводів і творець першої у світі протиракетної системи оборони. Основні праці в галузі радіотехніки та радіоелектроніки.

Лауреат Ленінської премії в галузі науки та техніки (1966). Депутат ВР СРСР 7-8-го скликань. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.

Твори

• Спогади «Секретная зона». Исповедь Генерального конструктора. М.: Современник, 1996. — 510 с.: фото-ил. — (Жестокий век: Кремль и ракеты). ISBN 5-270-01879-9
• Збірка віршів «Да будет в мире вечный март» Самиздат, 1997