Київська старовина

«Київська старовина» — науковий історико-філологічний журнал. У журналі друкуються статті та повідомлення історичної, філологічної (літературознавчої й мовознавчої), етнологічної i загальнокультурної проблематики, пов'язаної з історією Києва i ширше — України.

«Київська старовина»

Скорочена назва	КС
Країна видання	Україна
Тематика	історія, філологія
Періодичність виходу	6 разів на рік
Мова	українська
Адреса редакції	9, вул. Анрі Барбюса, Київ, 03150, Україна
Головний редактор	Толочко Петро Петрович
Видавець	Редакція журналу "Київська старовина"
Засновник	Київський славістичний університет
Засновано	1882
Обсяг	176 сторінок
Обіг	1000 пр.
Передплатний індекс	74260 (в Укрпошта або в ДП «Преса»)
ISSN	0869-3595

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Киевская Старина.

8 вересня 1999 РОКУ журнал внесений ВАК України до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт^[1].

Зміст журналу розкривається у національній реферативній базі даних «Україніка наукова» та в Українському реферативному журналі «Джерело».

Журнал був заснований у 1882 році. А у 1972 році з ініціативи П. Толочка та М. Брайчевського була спроба відновити журнал. Вийшов один номер, другий набір було розсипано в типографії. У 1992 році за ініціативою академіка НАН України П. П. Толочка видання журналу було оновлено.

Співзасновники видання:

• Інститут археології НАН України;
• Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК;
• Київський славістичний університет.

На сторінках журналу друкуються дослідження історичні, лінгвістичні та літературознавчі, археологічні та соціальні. В останні роки збільшилася кількість публікацій славістичного напрямку, що стосуються української історичної та історико-філологічної проблематики^[2].