Клара Заменгоф

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заменгоф.

Клара Заменгоф (есперанто: Klara Zamenhof; 5 жовтня 1863, Каунас — 6 грудня 1924, Варшава) — есперантистка, дружина Людвіка Заменгофа.

Клара Заменгоф
Народилася	6 жовтня 1863(1863-10-06)[1]  Ковно, Ковенська губернія, Російська імперія
Померла	6 грудня 1924(1924-12-06)[2] (61 рік)  Варшава, Польща  ·гепатоцелюлярна карцинома[3]
Поховання	Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна	Російська імперія
Діяльність	есперантистка
Знання мов	есперанто, польська і їдиш
Рід	Zamenhof familyd
Батько	Зільберник Олександр Лейбовичd
Мати	Goda Mejerovna Silbernikd
Брати, сестри	Joseph Silbernikd і Костянтин Зільберник
У шлюбі з	Людвік Заменгоф[4]
Діти	Адам Заменгоф, Лідія Заменгоф і Зофія Заменгоф
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Могила Клари Заменгоф

Народилася 5 жовтня 1863 року в Каунасі, в Російській імперії, в сім'ї Александро Зільберник і Годи Меєрівни Зільберник.

У 1887 р. без вагань віддає увесь свій спадок на друк Unua libro — першого підручника з есперанто. Працювала асистентом і секретарем чоловіка Людвіка. Після його смерті брала активну участь у есперантському русі.

Мала трьох дітей: Адама Заменгофа (1888—1940), Зофію Заменгоф (1889—1942), Лідію Заменгоф (1904—1942). Померла 6 грудня 1924 року у Варшаві^[5] .