Класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком

Класифікацію хронічної серцевої недостатності розробили видатні вітчизняні терапевти — Стражеско Микола Дмитрович і Василенко Володимир Харитонович.

Класифікацію було затверджено в 1935 році на XII Всесоюзному з'їзді терапевтів.

В основу класифікації покладено стадійність розвитку та прогресування серцевої недостатності, чим вищий клас, тим більш виражені симптоми та ураження органів.

СН	Симптоми
I	Початкова недостатність кровообігу; проявляється тільки при фізичному навантаженні (задишка, тахікардія, стомлюваність); у спокої гемодинаміка і функції органів не порушені.
IIA	Початок стадії, порушення гемодинаміки виражені помірно; відзначають порушення функції серця або тільки якогось його відділу. Наявний застій крові у малому або великому колі кровообігу.
ІІБ	Кінець тривалої стадії: глибокі порушення гемодинаміки, страждає вся серцевосудинна система. Наявній застійні явища як у малому, так і у великому колі кровообігу.
III	Кінцева, дистрофічна недостатність кровообігу; тяжкі порушення гемодинаміки, стійкі зміни обміну речовин і функцій органів, необоротні зміни структури тканин та органів. Виражені застійні явища як у малому, так і у великому колі кровообігу.

Варто відзначити, що стадія СН відображає етап клінічної еволюції хронічної серцевої недостатності, в той час як для опису функціонального стану пацієнта використовується Класифікація NYHA.

Орієнтовна відповідність між двома класифікаціями:

Стадія СН	Функціональний клас СН
I	II ФК (на фоні адекватного лікування — I ФК)
IIA	III ФК (на фоні адекватного лікування — II ФК, іноді I ФК)
ІІБ	IV ФК (на фоні адекватного лікування — III ФК, іноді II ФК)
III	IV ФК (іноді на фоні адекватного лікування — III ФК)

На сьогоднішній день класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком рекомендована до використання асоціацією кардіологів України. Стадія серцевої недостатності обов'язково має бути вказана в діагнозі.

Джерела

1. Настанова з кардіології/ За ред. В.М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — с.1257