Клаудіо Гарелла

Клаудіо Гарелла (італ. Claudio Garella; 16 травня 1955, Турин — 12 серпня 2022)^[2] — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема за «Сампдорію», «Верону» та «Наполі».

Клаудіо Гарелла
Клаудіо Гарелла
Особисті дані
Народження	16 травня 1955(1955-05-16)
	Турин, Італія
Смерть	12 серпня 2022(2022-08-12) (67 років)
	Турин, Італія
Зріст	184[1]
Вага	80[1]
Громадянство	Італія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1970—1972	«Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1972–1973 «Торіно» 1 (0) 1973–1975 «Казале» 68 (-43) 1975–1976 «Новара» 38 (-29) 1976–1978 «Лаціо» 29 (-36) 1978–1981 «Сампдорія» 113 (-97) 1981–1985 «Верона» 119 (-108) 1985–1988 «Наполі» 88 (-66) 1988–1990 «Удінезе» 63 (-62) 1990–1991 «Авелліно» 2 (-2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2010–2011 «Барракуда» 2011–2012 «Пергокрема» (воротарі) 2012–2013 «Чит Турин» (юнаки) 2013–2014 «Барракуда»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Дворазовий чемпіон Італії. Володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра

Народився 16 травня 1955 року в Турині. Вихованець футбольної школи місцевого «Торіно». Провівши одну гру в сезоні 1972/73 за основну команду туринського клубу, 1973 року перейшов до «Казале», в якому 18-річний гравець отримав місце основного голкіпера і в першому ж сезоні допоміг команді підвищитися у класі з четвертого до третього дивізіону італійської першості.

В сезоні 1975/76 грав уже в другому дивізіоні, де захищав ворота «Новари», після чого отримав запрошення приєднатися до «Лаціо». Спочатку був резервним воротарем, а вже у своєму другому сезоні в Римі вперше у кар'єрі став основним голкіпером вищолігової команди.

Утім вже 1978 року повернувся до виступів у Серії B, де спочатку протягом трьох сезонів захищав ворота «Сампдорії», а згодом 1981 року перейшов до «Верони». Не в останню чергу завдяки впевненій грі свого воротаря веронська команда за результатами сезону 1981/82 підвищилася в класі до найвищого італійського дивізіону. А вже за три роки, в сезоні 1984/85, надійсність Гарелли на останньому рубежі захисту (у 30 матчах чемпіонату він пропустив лише 19 разів) стала одним з важливих факторів, завдяки яким «Верона» вперше у своїй історії здобула чемпіонський титул.

1985 року перейшов до «Наполі». Поява досвідченого воротаря дозволила неаполітанській команді, лідером нападу якої був зірковий аргентинець Дієго Марадона, суттєво покращити гру в обороні, що допомогло їй уперше в історії стати чемпіоном Італії в сезоні 1986/87. Того ж сезону «Наполі» здобув й національний кубок.

У 1988 році став гравцем друголігового «Удінезе», якому у першому ж сезоні допоміг повернутися до Серії A. Другий сезон у команді з Удіне став для Гарелли останнім в елітному італійському дивізіоні, а остаточно ігрову кар'єру голкіпер завершив наступного сезону, в якому взяв участь у двох іграх Серії B у складі «Авелліно».

Кар'єра тренера

У 2010-х роках працював тренером, зокрема відповідав за підготовку воротарів у клубі «Пергокрема».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1972–73	«Торіно»	A	1	0
1973–74	«Казале»	D	34	-16
1974–75		C	34	-27
Усього за «Казале»			68	-43
1975–76	«Новара»	B	38	-29
1976–77	«Лаціо»	A	0	0
1977–78		A	29	-36
Усього за «Лаціо»			29	-36
1978–79	«Сампдорія»	B	38	-39
1979–80		B	38	-27
1980–81		B	37	-31
Усього за «Сампдорію»			113	-97
1981–82	«Верона»	B	30	-24
1982–83		A	29	-30
1983–84		A	30	-35
1984–85		A	30	-19
Усього за «Верону»			119	-108
1985–86	«Наполі»	A	30	-21
1986–87		A	29	-20
1987–88		A	29	-25
Усього за «Наполі»			88	-66
1988–89	«Удінезе»	B	35	-23
1989–90		A	28	-39
Усього за «Удінезе»			63	-62
1990–91	«Авелліно»	B	2	-2
Усього за кар'єру			521	-443

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (2):

«Верона»: 1984–1985: «Наполі»: 1986–1987

• Володар Кубка Італії (1):

«Наполі»: 1986–1987