Клементе Ґалано

Клементе Ґалано (лат. Clementis Galanus, італ. Clemente Galano, вірм. Կղեմես Գալանոս; 1610, Сорренто — 14 травня 1666, Львів) — італійський місіонер-театинець, богослов і вірменознавець. Проповідував католицизм серед вірмен і відіграв важливу роль в об'єднанні вірменської громади Польщі з Римом. Написав низку праць вірменською та латинською мовами, зокрема граматику вірменської мови (Grammatica), опубліковану 1645 року.

Клементе Ґалано
італ. Clemente Galano
Народився	1611[1]  Сорренто, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія
Помер	14 травня 1666(1666-05-14)[1]  Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Діяльність	місіонер, богослов, вірменознавець, педагог
Знання мов	латина і вірменська
Заклад	Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Клементе Ґалано 1610 року в Сорренто.^[2] Він став членом ордену театинців^[3] і проповідував католицизм серед вірмен, більшість яких, як і сьогодні, належали до своєї нехалкедонської національної церкви. У 1636—1641 роках він проповідував у Грузії. У 1641 році переїхав до Константинополя, де, крім проповідницької діяльності, працював також учителем і аптекарем. У Константинополі він заснував школу, де навчав вірменських студентів релігії та мов, зокрема вірменської.

У 1648—1663 роках він викладав вірменську мову та інші дисципліни у Вірменській колегії (Collegio Armeno) Папської Урбаніанської колегії Конгрегації поширення віри (Pontificio Collegio Urbano de Propaganda Fide).^[2]

Ґалано був направлений Конгрегацією поширення віри до Львова з метою заснування там Вірменської католицької семінарії та обмеження впливу вірменського архиєпископа Миколи Торосовича.^[4] Торосович сприяв визнанню вірменською громадою Польщі верховенства Риму, однак проводив подвійну політику між католицькою та вірменською церквами, що викликало недовіру з боку Риму.^[5]

У 1664 році Ґалано заснував у Львові Вірменську колегію і став її першим префектом.^[6] Він обіймав цю посаду до своєї раптової смерті у 1666 році.^[4]

Праці

Ґалано написав низку творів — як рукописних, так і друкованих — латинською та вірменською мовами. У 1645 році він опублікував підручник з логіки вірменською мовою. Це була перша подібна праця, надрукована вірменською, і вона сприяла розвитку логіки як окремої дисципліни у вірменській науці. Того ж року з'явилася його граматика класичної вірменської мови, у якій Ґалано аналізував вірменську граматику крізь призму латинської.

Ґалано також написав працю Conciliationis ecclesiae Armenae cum Romana ex ipsis armenorum patrum et doctorum testimoniis in duas partes (Єдність Вірменської Церкви з Римською за свідченнями самих вірменських отців і вчителів, у двох частинах), яка вийшла у двох томах (другий том має дві частини) у 1650—1661 роках. У цій праці він використав вірменські, грецькі та латинські джерела для викладу історії Вірменії та обґрунтування єдності Вірменської церкви з Римом.

Ґалано звинувачували у фальсифікації інформації про політичну та церковну історію Вірменії в цій праці. Водночас вона є важливим першоджерелом, оскільки містить відомості з джерел, які згодом були втрачені.^[2]