Клепка

Кле́пка, діал. до́ґа — кожна з опуклих дощечок, з яких складаються бондарні вироби (бочка, діжка тощо)^[1][2][3]. Виготовляються із заздалегідь висушених брусків-заготовок, які називаються колодками (на Гуцульщині відомі як «гентини»)^[4]. Деревина, що йде на виготовлення клепок, називається бондарним лісом. Найкращою деревиною для бочок під спиртні напої вважається дуб, для бочок під смолу і дьоготь використовується сосна, для бочок під сипкі речовини — липа й осика, на діжки для коров'ячого масла — вільха^[5].

Клепки наполовину складеної бочки

Водовід-млинівка осенської лісопильні^[sv]

Залежно від способу обробки розрізняють колотий і пиляний бондарний ліс, залежно від призначення — ліс, що йде на боки посуду, і ліс для днищ^[5]. Клепки мають злегка скошені краї для кращого припасовування одна до однієї^[6].

Клепки також використовувалися для виготовлення дерев'яних трубопроводів^[fr], водоводів гребель тощо^[7].

Мовні звороти

• Клепки розсохлись (клепку загубив, немає клепки, не вистачає клепки, бракує клепки [у голові]) — дурнуватий, несповна розуму^[1].
• Клепку вставляти (вставити) — повчати, на розум наставляти^[1].
• Орати клепкою — йти наперекір^[2].