Клер Голлінгворт

Клер Голлінгворт, OBE (англ. Clare Hollingworth; 10 жовтня 1911 — 10 січня 2017) — англійська військова кореспондентка, письменниця, довгожителька, яка першою повідомила про початок Другої світової війни^[6]. За понад 40 років кар'єри брала унікальні інтерв'ю в найгарячіших точках планети.

Клер Голлінгворт
Народилася	10 жовтня 1911(1911-10-10)[1][2][…]  Найтон (Лестер)d, Лестер[d], Лестершир, Англія, Сполучене Королівство[1][2][3]
Померла	10 січня 2017(2017-01-10)[4][1][…] (105 років)  Гонконг, КНР[1][3][…]
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	журналістка, військова кореспондентка, письменниця
Alma mater	Університетський коледж Лондона і Загребський університет
Заклад	Ліберасьйон, The Daily Telegraph[5], Гардіан[2] і The Economist[5]
Знання мов	англійська і польська
Учасник	Друга світова війна
Нагороди	Hannen Swaffer Awardsd (1962) James Cameron Memorial Trust Awardd (1994)

Біографія

Клер Голлінгворт народилася 10 жовтня 1911 року у місті Лестер (графство Лестершир).

В 1936 році одружилася з Ванделером Робінсонрм, який працював у Лізі Союзу Націй. Розлучилася в 1951 році. Потім одружилася з Джеффрі Хоаром, близькосхідним кореспондентом «Таймс». Чоловік помер у 1965 році.

Померла 10 січня 2017 року в Гонконзі в віці 105 років^[7].

Кар'єра

До того, як стати репортеркою, Голлінгворт допомагала тисячам людей врятуватися від гітлерівських військ, роблячи для них британські візи. Одна з тих, кому допомагала журналістка, Марго Станьєр, згадувала її як «велику пані, яка була в правильному місці в правильний час»^[7].

Клер Голлінгворт була першою військовою кореспонденткою, яка повідомила про початок Другої світової війни, описавши події «сенсацією століття».^[8] Як кореспондентка «Дейлі Телеграф» у 1939 році під час поїздки з Польщі в Німеччину вона повідомила про німецькі війська, сконцентровані на кордоні з Польщею. Заголовок газети звучав так: «1000 танків скупчилися на кордоні Польщі. Десять дивізій доповідають про готовність до негайного удару»^[7]. Стаття не містила прізвища журналістки, що було поширеною практикою для тогочасних газет. Три дні по тому Голлінгворт була першою, хто повідомила про німецьке вторгнення в Польщу.^[6]

Її стаж журналістки налічував понад 40 років, під час війни Голлінгворт працювала в Румунії, Туреччині, Греції та країнах Східної Африки. У повоєнний час вона не полишила гарячі точки планети, відвідавши Палестину, Китай, Іран, Ірак, В'єтнам. Зустрічалася з арабськими шейхами та саудівськими принцами, що раніше не допускали до себе жінок-журналісток. Взяла прощальне інтерв'ю в останнього шаха Ірану Мохаммеда Реза Пехлеві, який назвав Клер Голлінгворт «єдиною людиною, з якою йому хотілося б поговорити».

Голлінгворт ледве уникла смерті в 1946 році, коли вибух бомби зруйнував готель «Цар Давид» в Єрусалимі. Близько 1000 осіб загинули внаслідок вибуху, від епіцентру якого журналістка перебувала всього за 300 ярдів (274 м)^[7].

В Бейруті Клер Голлінгворт влаштувала стеження за радянським резидентом Кімом Філбі. Будучи переконаною, що Філбі був частиною шпигунської мережі, яка включала Гая Берджесса і Дональда Мак-Лейна (вивезені в СРСР у 1951 році), вона написала, що він теж утік до Росії. Зараз відомо, що 23 січня 1963 року Кіма Філбі нелегально переправили до СРСР, де він проживав до своєї смерті в 1988 році^[7].

Клер Голлінгворт отримала Почесну нагороду Премії ім. Джеймса Кемерона з журналістики в 1994 році та найбільше достягнення за її кар’єру — премію телепрограми "What the Papers Say" ("Про що говорять газети") в 1999 році^[7].

Останні 40 років свого життя журналістка прожила в Гонконзі, до того попрацювавши в столиці Китаю Пекіні в 1970-х роках^[7].

Бібліографія

• The Three Weeks' War in Poland (1940), Duckworth ASIN B000XFSXEM
• There's a German Just Behind Me (1945), Right Book Club ASIN B0007J5R3Y
• The Arabs and the West (1952), Methuen ASIN B00692G566
• Mao and the Men Against Him (1984), Jonathan Cape ISBN 9780224017602
• Front Line (memoirs) (1990), Jonathan Cape ISBN 9780224028271