Клименко Олег Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.

Олег Олександрович Клименко (псевдо — О. Гайдай; нар. 15 жовтня 1951, с. Усть-Путила, Україна) — український військовик (полковник), історик, письменник, краєзнавець, кандидат історичних наук (2000). Член Національної спілки журналістів України (2004). Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого (2018)^[1][2][3]. Брат Вадима Клименка.

Олег Клименко
Олег Олександрович Клименко
Народився	15 жовтня 1951(1951-10-15) (73 роки) с. Усть-Путила, Усть-Путильська громада, Путильський район, Чернівецька область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Alma mater	Чернівецький університет
Військове звання	Полковник
Нагороди	Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого

Життєпис

Олег Клименко народився 15 жовтня 1951 року в селі Усть-Путилі, нині Усть-Путильської громади Путильського району Чернівецької области України.

Закінчив історичний факультет Чернівецького університету (1974).

Доробок

Співавтор наукових досліджень «Біфони» (1995), «Хто пожав “Бурю?”: Армія Крайова на Тернопільщині. 1941—1945» (1996), «Предтеча: Польський рух Опору на Тернопільщині 1939—1941 рр.» (2002), «Міська геральдика Тернопільщини» (2003).

Автор книг «Грошові документи ОУН (бофони) 1939—1952 років» (1999)^[4], роману-хроніки «Там, за Збручем» (2018)^{[5][6][7][8][9][10]}, історичної трилогії «Вирівнювання» Збруча» (2019)^[11], понад 30 статей із нумізматики, геральдики і грошового обігу, історії польського руху Опору та діяльності ОУН і УПА під час Другої світової війни.