Клочков Владислав Вікторович

Владислав Вікторович Клочков (нар. 18 червня 1977, смт. Ширяєве, Одеської області, Україна) — український військовий, науковець, генерал-майор.

Владислав Вікторович Клочков
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	18 червня 1977(1977-06-18) (48 років) смт. Ширяєве, Одеська область, Україна
Alma Mater	Одеський інститут Сухопутних військ Національний університет оборони України імені Івана Черняховського Національна академія державного управління при Президентові України
Військова служба
Роки служби	1994—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку
Командування
2021—2024  Генеральний штаб, начальник ГУ МПЗ ЗСУ 2019—2021 ОК «Схід», заступник командувача 2015—2019  93 ОМБр, командир 2013—2015  92 ОМБр, нач. штабу
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «За зміцнення обороноздатності» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «Слава і честь» Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині» Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня Нагрудний знак «За доблесть» (СБУ)

Після звільнення з лав Збройних Сил України за скороченням штатів згідно рішення головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського розпочав науково викладацьку діяльність в American University

Начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (2021—2024), заступник командувача оперативного командування «Схід» (2019—2021), командир 93-ї окремої механізованої бригади (2015—2019).

Життєпис

1998 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.

Службу розпочинав у 561-му механізованому полку на Луганщині на посадах командира механізованого взводу, механізованої роти, начальника штабу-першого заступника командира механізованого батальйону.^[1]

Згодом служив в 28-й окремій механізованій бригаді на посаді командира механізованого батальйону.^[1]

Навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, де в 2012 році здобув освіту оперативно-тактичного рівня, після чого був призначений у відділення бойової підготовки армійського корпусу.^[1]

Здобув цивільну освіту в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «керівник проектів і програм» в 2011 році, та пройшов курс військового перекладу з арабської мови при військовому інституті НУ імені Тараса Шевченко.

В 2019 році здобув стратегічний рівень освіти при Національному університеті оборони України.

Має науковий ступінь доктора філософії.^[1]

Є автором і співавтором багатьох публікацій за напрямком морально психологічного забезпечення Збройних Сил України.

З 2013 року — начальник штабу 92-ї окремої механізованої бригади.^[1]

З 2015 року — командир 93 механізованої бригади «Холодний Яр».

З 2019 року — заступник командувача оперативного командування «Схід».

З 2021 до 2024 року — начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

Останній керівник спільних міжнародних навчань «Швидкий тризуб».

Після звільнення з лав Збройних Сил України за скороченням штатів згідно рішення головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського почав почав науково педагогічну діяльність в American University

Одружений. Виховує двох доньок.

Російсько-українська війна

Квітень 2014 — вересень 2014 — прикриття державного кордону на випадок агресії з боку Російської Федерації на напрямку Білгород — Харків.^{[джерело?]}

Вересень 2014 — виконання бойових завдань на території Луганської області в районі Трьохізбенки, Щастя та Станиці Луганська.^{[джерело?]}

10 квітня 2015 року був призначений командиром 93-ї окремої механізованої бригади.^[1]

3 червня 2015 року підрозділи російських окупаційних корпусів готувалися завдати потужного удару по позиціям Збройних сил України, прорвавши оборону в районі Мар'їнки та Авдіївки. 93-тя бригада утримувала позиції північніше Мар'їнки. В районі Спартака і Путилівської розв'язки засоби 93-ї бригади фіксували формування ударних колон під командуванням бойовика Гіві, який очікував сигналу на висування в район Авдіївки після того як інша ударна група окупаційних військ досягне успіху в Мар'їнці. Клочков, за своїми словами, не дочекався дозволу від командування зверху, і скомандував завдати артилерійський удар по скупченню противника в районі Спартака. Ударом реактивної та ствольної артилерії угрупування було розбите. Після тієї поразки бойовики втратили ініціативу та інтерес до наступальних дій.^[1]

Докладніше: Бої за Мар'їнку

З лютого 2019 року приступив до роботи на посаді заступника командувача оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.^{[джерело?]} 11 лютого 2019 року на офіційній Фейсбук-сторінці бригади була опублікована подяка Клочкова бійцям 93-ї бригади за спільну службу.^[2]

5 грудня 2020 року указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала.^[3]

6 грудня 2021 року указом президента України присвоєно звання генерала-майора.^[4]

Нагороди та відзнаки

• Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (27 лютого 2017)^[5]
• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
• Нагрудний знак «Знак пошани» (МОУ)
• Нагрудний знак «За військову доблесть» (МОУ)
• Нагрудний знак «За зміцнення обороноздатності» (МОУ)
• Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «Слава і честь»
• Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу «За доблесну військову службу Батьківщині»
• Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» І ступеня
• Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня
• Нагрудний знак «За доблесть» (СБУ)
• Медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня

Інші оцінки діяльності

• За виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України Слідчий комітет Російської Федерації порушив проти полковника Владислава Клочкова кілька кримінальних справ.^{[джерело?]}
• За виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України Слідче управління Генеральної прокуратури самопроголошеної терористичної «Донецької Народної Республіки» порушило проти полковника Владислава Клочкова кілька кримінальних справ.^{[джерело?]}
• Російське видання «Военное обозрение» назвало Клочкова переконаним націоналістом та воєнним злочинцем: «Серед жителів ДНР і ЛНР Клочков відомий як переконаний націоналіст і воєнний злочинець, який неодноразово віддавав накази на артилерійський вогонь по житлових кварталах Донецька, Первомайському, Спартаку, Ясинуватої, Докучаєвськ, Комінтерновому і ін. В результаті артобстрілів зруйновано понад 70 житлових будинків, загинуло понад 50 жителів. Але самого Клочкова не бентежить, що в народі бійців його бригади охрестили карателями. Адже він виконує свій військовий обов'язок, а значить, як він висловився в одному зі своїх останніх інтерв'ю, совість його „чиста“, а „правда“ залишається за ним».^[6]