Фельяни

Товариство друзів Конституції^[4] (фр. Société des Amis de la Constitution), більше відомі як Фельяни (фр. Feuillants фр. вимова: [fœjɑ̃]) або Клуб фельянів (фр. Club des Feuillants) — політичне угрупування у Франції яке виникло під час Французької революції^[5]. Воно виникло 16 липня 1791 року, коли ліві якобінці розділилися на помірних (фельяни), які прагнули зберегти положення короля та підтримали запропонований план Національних установчих зборів щодо конституційної монархії; і радикалів (якобінці), які хотіли б тиснути на продовженні прямих демократичних дій з повалення Людовика XVI. Це являло собою останню і найбільш енергійну спробу поміркованих конституційних монархістів спрямувати хід революції від радикальних якобінців^[6].

Товариство друзів Конституції Société des Amis de la Constitution
Країна	Франція
Голова партії	Антуан Барнав Александр Ламет Адрієн Дюпор
Дата заснування	18 липня, 1791; 234 роки тому (1791-07-18)
Дата розпуску	10 серпня, 1792; 233 роки тому (1792-08-10)
Штаб-квартира	Ру Сен-Оноре, Париж
Ідеологія	модерантізм консерватизм[1] консервативний лібералізм[2] конституційний монархізм[1]
Позиція	центризм[3]
Офіційний колір (кольори)	синій      білий (кольори монархії)
Друкований орган	La Gazette

Прапор фельянів (1790)

Оголошення клубу про вибори, 1791.

Відомі фельяни: Лафайєт, Барнав, Дюпор, брати Ламети.

Назва - від монастиря ордену фельянів, в приміщенні якого члени клубу проводили свої засідання. Вони називали себе Amis de la Constitution. До повалення монархії (10 серпня 1792 року) фельяни були фактично правлячою партією. У березні 1792 року у відповідь на їх протидію війні з Австрією міністри фельяни були зміщені жирондистами. Заклеймовані їх противниками як роялісти, вони стали мішенню після падіння монархії. У серпні 1792 був опублікований список з 841 членів клубу^[5] їх заарештували і судили за зраду. Барнав був гільйотинований 29 листопада 1793 року.

Назва збереглася протягом декількох місяців як образливий ярлик для помірних, роялістів і аристократів.