Кльонов Петро Семенович

Петро́ Семе́нович Кльо́нов (4 березня 1894, Саратов, Російська імперія — 23 лютого 1942) — радянський генерал-лейтенант (1940). Репресований під час Другої світової війни.

Кльонов Петро Семенович
Народження	4 березня 1894(1894-03-04)  Саратов, Російська імперія
Смерть	23 лютого 1942(1942-02-23) (47 років)
Країна	СРСР
Приналежність	Червона армія
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія	КПРС
Звання	генерал-лейтенант
Командування	Північно-Західний фронт
Війни / битви	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився в сім'ї службовця. Закінчив гімназію в Саратові, працював канцеляристом у банку. Учасник Першої світової війни, дослужився до штабскапітана.

Із 1918 року — в Червоній армії. Учасник Громадянської війни в Росії. Командував батальйоном, полком, бригадою, 5-ю стрілецькою дивізією. Після війни командував спершу 55-ю окремою стрілецькою бригадою, а згодом 2-ю прикордонною дивізією військ ВЧК. У травні — липні 1923 року командував 21-ю стрілецькою дивізією.

У 1923—1924 роках — начальник Київської військово-інженерної школи, у 1924—1930 роках — начальник Київської військової школи зв'язку. У 1930—1934 роках — командир 31-ї стрілецької дивізії. Закінчив курси при Військовій академії імені М. В. Фрунзе (1930). У 1934—1936 роках викладав у Військовій академії імені Фрунзе.

У 1936—1938 роках — заступник начальника штабу Приволзького військового округу. У 1938—1940 роках — начальник штабу того ж округу. У 1939 році без відриву від службових обов'язків закінчив Академію Генерального штабу. Із липня 1940 року — начальник штабу Прибалтійського особливого військового округу.

Німецько-радянська війна і репресії

Із 22 червня по 1 липня 1941 року — начальник штабу Північно-Західного фронту. Втратив управління військами, які були оточені і розгромлені німцями. Знятий з посади й заарештований органами НКВС. Був звинувачений у зраді. Крім цього, Кльонова звинуватили у зв'язках з «ворогами народу» Дибенком і Каширіним. 23 лютого 1942 року розстріляний. Посмертно реабілітований.

Військові звання

• Комбриг (1935)
• Комдив (1938)
• Генерал-лейтенант (1940)

Нагороди

• Орден Червоного Прапора
• Медаль «XX років РСЧА»

Джерела

• Командный и начальствующий состав Красной Армии в 1940—1941 гг.: Структура и кадры центрального аппарата НКО СССР, военных округов и общевойсковых армий: Документы и материалы / Под ред. В. Н. Кузеленкова. — М.-СПб.: Летний сад, 2005. — С. 153. — 1000 экз. — ISBN 5-94381-137-0. (рос.)
• Черушев Н. С., Черушев Ю. Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные): 1937—1941. Биографический словарь. — М.: Кучково поле; Мегаполис, 2012. — С. 429—430. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9950-0217-8. (рос.)