Кнюх Олександр Тимофійович

Олександр Тимофійович Кнюх (нар. 8 травня 1911, Слов'янськ — пом. 27 грудня 1990, Київ) — український радянський графік і мистецтвознавець; член Спілки художників України з 1960 року.

Кнюх Олександр Тимофійович
Народження	8 травня 1911(1911-05-08)  Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	27 грудня 1990(1990-12-27) (79 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	графік, мистецтвознавець
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 8 травня 1911 року у місті Слов'янську (тепер Донецька область, Україна). 1935 року закінчив Київський художній інститут.

Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1942 року. Нагороджений орденами Червоної Зірки (14 квітня 1945), Вітчизняної війни II-го ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)^[1].

З лютого 1951 року — заступник голови Комітету в справах мистецтв при РМ УРСР і начальник Управління образотворчого мистецтва Комітету в справах мистецтв при РМ УРСР.

Жив у Києві в будинку на вулиці Орджінікідзе № 3, квартира 31. Помер у Києві 27 грудня 1990 року.

Творчість

Працював в галузі станкової графіки, мистецтвознавства та художньої критики. Створював переважно портрети у реалістичному стилі. Серед робіт:

• «Портрет Маршала Радянського Союзу Костянтина Рокоссовського» (1944, літографія);
• «Пороніно. Дім, в якому жив Володимир Ленін у 1913—1914 рр.» (1956, кольорова ліногравюра);
• «Іван Франко» (1956);
• «Арсенал» (1958);
• «Будинок декабристів» (1958);
• «Тарас Шевченко» (1961, кольорова ліногравюра);
• «Фелікс Дзержинський» (1963, кольорова ліногравюра);
• «Яків Свердлов» (1970, ліногравюра).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1952 року, зарубіжних з 1956 року.

Автор книжок:

• «Володимир Ленін в радянському образотворчому мистецтві» (1960);
• «Ленін у творчості зарубіжних художників» (1972).