Кобиляки (Водяницька сільська громада)

Кобиля́ки — село в Україні, у Водяницькій сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 600 чоловік.

село Кобиляки
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Рада	Водяницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71020090030050952
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Населення	600
Площа	2,161 км²[1]
Густота населення	277,65 осіб/км²
Поштовий індекс	20234
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°5′44″ пн. ш. 30°40′41″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	230 м[2]
Відстань до обласного центру	105,9 (фізична) км[3]
Відстань до районного центру	26 (автошляхами) км
Місцева влада
Адреса ради	с.Кобиляки,
Сільський голова	Мацюк Любов Сергіївна
Карта
Кобиляки
Кобиляки
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кобиляки.

Географія

Село розташоване на південному заході району за 26 км від районного центру — міста Звенигородка.

Селом протікає річка Макшіболотський, права притока Макшиболота.

Історія

Історія села сягає в глибину віків. Раніше, ще до навал татарських орд, воно розташовувалося на рівному полі біля поселення Могила, що існує й донині. Після татарських спустошень люди почали селитися трохи нижче на трьох протоках річки Макшиболото. Назва села походить від прізвища першого поселенця Кобиляка.

До Жовтневого перевороту в центрі села височіла велика церква, покої пана Вишневського і монополька.

У роки столипінської реформи із села в Туруханський край вислано активних борців проти царизму, так званих «зачинщиків».

На початку 1921 року в селі створено першу в Уманському окрузі сільськогосподарську комуну.

Село постраждало внаслідок геноциду , проведеного урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.

У роки німецько-радянської війни зруйновано все колективне господарство. В Пехівському лісі, у Гарбаровому яру, разом з військовополоненими створено партизанський загін імені Ворошилова. У складі загону були і мешканці села, зокрема С. Я. Музиченко, Р. В. Музиченко, І. І. Тараненко. Каральні загони нацистів вщент спалили село Павлопіль в Пехівському лісі. За допомогу партизанам розстріляно головного лікаря Рижанівської лікарні В. Ювичева.

Сучасність

У селі функціонують клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин, сільська рада.

У 2006 році на базі Кобиляцької загальноосвітньої І-ІІ ступенів створено навчально-виховний комплекс.

2022 року населення зросто до рекордної позначки (601 особа). Останнім мешканцем стала Юлія Герасимнюк. Їй було вручене почесне звання Заслужена Кобиляка!

Див. також

• Низівський заказник