Кобилянський Юліан Юліанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобилянський.

Юліа́н Юліа́нович Кобиля́нський (26 грудня 1859, Ґурагумора, Австрійська імперія — 11 вересня 1922, Чернівці) — український педагог, мовознавець-лексиколог, перекладач. Брат письменниці Ольги Кобилянської та живописця Степана Кобилянського.

Юліан Кобилянський
Народився	26 грудня 1859(1859-12-26) Ґурагумора
Помер	11 вересня 1922(1922-09-11) (62 роки) Чернівці
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	мовознавець, перекладач
Alma mater	Чернівецький університет, Ягеллонський університет
Галузь	мовознавство
Заклад	2-га Чернівецька гімназія
Батько	Юліан Якович Кобилянський
Мати	Марія Вернер
Брати, сестри	Кобилянський Степан Юліанович Ольга Кобилянська
Нагороди	Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа

Походження

Докладніше: Кобилянські гербу Сас

Родина Кобилянських, 1894 р. Стоять: Олександр, Юліан, Степан, Володимир. Сидять: Максиміліан, Євгенія, Марія (мати), Юліан (батько), Ольга.

Батько, дрібний урядовець Юліан Якович Кобилянський, народився на Галичині (навчався у школі в Бучачі^[1]). Належав до шляхетного роду, який мав свій герб і походив із Наддніпрянщини. Проте папери про шляхетність з легковажної руки його батька Якова Кобилянського (який проживав у Бучачі^[1]) не були нотаріально підтверджені, бо той вважав, що синові буде достатньо для заробітку його розумної голови.

Мати, Марія Йосипівна Вернер, походила зі спольщеної німецької родини. Її родичем був відомий німецький поет-романтик Захарій Вернер. З любові до чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала всіх дітей у пошані та любові до українства.^[2]

Брат Степан був живописцем. Сестра Ольга стала відомою українською письменницею. Сестра Євгенія мала правдивий талант до музики, майстерно грала на фортепіано.

Життєпис

Народився 26 грудня 1859 року на Буковині.

Навчався в Сучавській гімназії, Чернівецькому та Ягеллонському університетах. Працював у гімназіях у містах Радівці, Сучава (нині обидва в Румунії), Чернівці та Коломия.

Будучи професором у 2-й Чернівецькій гімназії (1897—1922), уклав українсько-німецько-латинські словники (зокрема, ґрунтовний «Латинсько-український словар», 1912, «Німецько-український словник», 1912 — у співавторстві зі Спілкою В.) і написав праці «Педагогіка для педагогічних училищ» (1900), «Естетичне виховання в гімназії» (1901) та ін.

Очолював українське шкільне товариство «Сковорода». Автор низки підручників з класичних мов для українських гімназій. Перекладав твори Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера.

Помер 11 вересня 1922 року в м. Чернівці (тоді Румунія, нині Україна).

Нагороди

• Лицарський хрест ордена Франца Йосифа (1913)^[3]