Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кобін Василь Васильович
український футболіст і тренер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Васи́ль Васи́льович Ко́бін (нар. 24 травня 1985, с. Страбичово, Закарпатська область) — український футболіст, захисник та півзахисник. Нині — футбольний тренер. Грав за «Карпати», «Шахтар», «Минай», був гравцем збірної України (11 матчів). Після закінчення кар'єри тренував ФК «Минай».
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Початок кар'єри
Батько майбутнього футболіста теж свого часу грав у футбол — у першості області. У 8-річному віці Василь Кобін пішов до ДЮСШ міста Мукачеве. Вихованець Мукачівської ДЮСШ. Перший тренер — Імре Лендєл.
«Закарпаття»
У 15-річному віці перейшов до «Закарпаття-2» (Ужгород), яке виступало у другій лізі. У 2002 році потрапив до головної команди «Закарпаття». Грав у складі клубу у першій та вищій лігах.
«Карпати»
Улітку 2006 року, після вильоту «Закарпаття» з вищої ліги, перейшов до львівських «Карпат». У «Карпатах» зазвичай грав у середині поля, але після приходу Олега Кононова став правим крайнім захисником. Отримав «Зірку Карпат» — приз найкращому футболістові клубу — 2008 року. У сезоні 2008/09 був капітаном львівських «Карпат».
«Шахтар»
У червні 2009 року перейшов до донецького «Шахтаря». «Гірники» отримали 50 % економічних і всі трансферні права на футболіста[недоступне посилання — історія]. Брав участь у Суперкубку УЄФА у матчі проти «Барселони». Влітку 2014 року перейшов на правах оренди в харківський «Металіст». Орендна угода розрахована на 1 рік[3]. Там він запам'ятався неймовірним голом-бісіклетою у ворота «Легії». 2015 року перейшов на правах оренди у солігорський «Шахтар». За нього він зіграв 11 матчів.
1 червня 2017 року вийшов термін дії контракту футболіста із «Шахтарем». Оскільки нову угоду сторони не уклали, гравець покинув команду[4][5].
«Верес» і «Тобол»
У 2017 році виступав за рівненський «Верес».
У 2018 році зіграв 8 матчів за казахстанський «Тобол».
«Минай»
14 серпня 2018 року офіційно став гравцем клубу Другої ліги «Минай»[6]. Завершив кар'єру 22 січня 2019 року.
Remove ads
Тренерська кар'єра
В «Минаї» розпочав тренерську кар'єру 19 червня 2019 року і вивів клуб у Вищу лігу.
Подав у відставку з посади тренера 24 березня 2021 року, проте 15 червня того ж року повернувся до виконання обов'язків головного тренера клубу[7][8][9].
29 вересня 2021 року рішенням ради керівників клубу був звільнений з посади головного тренера «Минаю» після поразки від «Львова» (1:2)[10][11].
З літа 2022 до 30 травня 2024 року обіймав посаду спортивного директора харківського «Металіста»[12].
З 17 червня 2024 року обіймає посаду головного тренера «Інгульця» з Петрового Кіровоградської області.
Remove ads
Кар'єра у збірній
Провів одну гру за молодіжну збірну України — 6 вересня 2006 року проти Хорватії (перемога 2:1).
У вересні 2009 року дебютував за збірну України при Олексію Михайличенку у матчі кваліфікації до чемпіонату світу з футболу 2010 проти Андорри (5:0)[13][14].
Останнім матчем у футболці національної команди для Василя стала товариська гра проти збірної Франції 7 червня 2011 року[15][16].
Особисте життя
Одружений, зі своєю обраницею був знайомий давно — Василь з Вікторією вчилися у школі у паралельних класах. Виховують сина Олега (2007) та доньку Сюзанну (2012)[17][18].
Досягнення
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads