Ковальов Володимир Ілліч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальов.

Ковальов Володимир Ілліч — радянський, український кінооператор і телережисер. Заслужений діяч мистецтв України 2012^[1].

Ковальов Володимир Ілліч
Народився	29 липня 1940(1940-07-29) (85 років)
Діяльність	актор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка кінематографістів України
Нагороди та премії

Народ. 29 липня 1940 р. Закінчив Одеське технічне училище кінематографії (1960) та операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1973). Працює на Одеському телебаченні.

Зняв стрічки: «Місто підіймає вітрила» (1965, у співавт.), «Грань чистоти» (1973), «Народний депутат» (1974), «Коли друзі зустрічаються» (1975, у співавт.), «Квітни, Молдавія» (1976), «Бригадир» (1977, Диплом «Кришталевий кубок» Республіканського телефестивалю, Київ), «І берег, і море» (1978, Диплом Республіканського фестивалю, Київ), «Пядь землі» (1978), «Марсель, здрастуй» (1979, авт. фільму), «Марія» (1980), «Здрастуй, море дружелюбства» (1979, спільно з Болгарським телебаченням, співреж., опер.), «Про тканеву терапію» (1983, реж. і опер.), «П'ятнадцятирічні капітани» (1984, реж. і опер.), «Дванадцятий голова» (1985, реж. і опер.), «Батьківський дім», «Ваш лист», «Дівчатка, хлопчаки і кіно», «У джерел професії», «Де знайти жениха» (1986), «Грамота зобов'язує», «Факти і цифри», «Біліє парус одинокий» (авт.-оп.), «Одеський меридіан комети Галлея» (авт.-оп.), «Кінопорту — бути!» (1987, авт.-оп.) та ін.

Член Національних спілок журналістів і кінематографістів України.