Ковердинський Петро

Ковердинський Петро (24 серпня 1900, Немиринці — †1966, Оломоуц) -український військовий і громадський діяч, підприємець; хорунжий гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

Ковердинський Петро
Хорунжий
Загальна інформація
Народження	24 серпня 1900(1900-08-24) Немиринці
Смерть	1966(1966) Оломоуц
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	1919–1920
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Війни / битви	Радянсько-українська війна

Біографія

Закінчив Вінницьку чоловічу гімназію (22 серпня 1909—травень 1919).

Вступив до лав Армії УНР (серпень 1919). 24 грудня 1919 інтернований поляками в табір Ланцута. З 8 березня 1920-го і до кінця року - у складі гарматної бригади 6-ї дивізії Армії УНР. Інтернований разом з частиною до табору Щипйорна. Перебував тут до 19 травня 1922 року. Дійсний слухач лісового відділу агрономічно-лісового факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1922-1927).

Автор “Спогаду” - про переїзд на територію польської держави, пограбування поляками інтернованих, табір Ланцут з його жахами.

“Вдруге до польських таборів ніхто їхати не хотів (...) Всі відчували, що залишили рідну землю, де були панами, й прийшли на ласку сусіда, недавнього ворога”.

Вже в Підволочиську поляки, крім зброї, забирали цукор, одяг та ін., а в Тернополі почався відвертий грабунок.

“З вигуками — psia krew, bolszewicy — ляхи вдерались до вагонів й не звертали увагу на те, чи дужий, чи хорий, здерали кожухи, чоботи, теплий одяг, а залишали дрантя. Тих, що оперались, били прикладами рушниць, штовхали ногами... З ненавистю та злобою стикали п’ястки та похвалялись віддячити ляхам при першій нагоді по нашому”.

Автор прийшов до висновку , що табір Ланцут — Голгота для українських вояків, які опинилися в Польщі.

Захистивши дипломну роботу з “успіхом дуже добрим”, здобув фах інженера-лісівника (11 квітня 1927).

У вересні 1933 мешкав у Хусті, вул. Фанковича, 6. Його прізвище є в списку абсольвентів (випускників) УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.

Література

• Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. - Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — С. 333.
• Українська господарська академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922 - 1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932 - 1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
• ЦДАВО України. - Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1228. - Арк. 5 зв., 17 — 18.