Кодекс інтелектуальної власності Франції

Кодекс інтелектуальної власності Франції^[1] (КІВФ) — кодифікований нормативний акт французького законодавства, ухвалений законом № 92-597 від 1 липня 1992 року. Він об'єднує більшість старих законів, що регулювали дві галузі інтелектуальної власності, а саме: промислова власність і власність на літературу та мистецтво^[en]. Він регулярно оновлюється парламентом Франції.

Стаття 335-4 передбачає, що будь-яка фіксація, відтворення або передача цих інтелектуальних творінь карається трьома роками позбавлення волі та штрафом у розмірі 300 000 євро.^[1]

Зміст

Частина перша: Літературна та мистецька власність^[fr]

• Книга I: Права авторів^[en]
  • Назва I: Об'єкт авторського права
  • Розділ II: Авторське право
  • Розділ III: Використання прав
• Книга II: Права, суміжні з авторським правом
• Книга III: Загальні положення щодо авторського права, суміжних прав і прав виробників баз даних
  • Книга III Розділ 1 Кодексу інтелектуальної власності I: Винагорода

Частина друга: Промислова власність

• Книга IV: Адміністративно-професійна організація
• Книга V: промислові зразки та моделі^[en]
• Книга VI: захист винаходів і технічних знань
• Книга VII: торговельні марки, торговельні назви або знаки обслуговування та інші відмітні марки
  • • Розділ VII: міжнародна торговельна марка та торговельна марка Спільноти
    • Розділ VIII: Загальні положення
    • Розділ II: Назви місць походження товарів

Частина третя: застосування до заморських територій і територіальної громади Майотти

• Книга VIII: Застосування на островах Волліс і Футуна, у Французьких Південних і Антарктичних Територіях і в Новій Каледонії

Див. також

• Авторське право у Франції
• Кодекс промислової власності
• Кодекс про довкілля Франції