Кожинов Вадим Валеріанович

Вади́м Валеріа́нович Ко́жинов (рос. Вадим Валерианович Кожинов; 5 липня 1930 — 25 січня 2001) — російський літературний критик, літературознавець, філософ, історик. Основні роботи присвячено питанням теорії літератури, російській літературі XIX століття, літературному процесу 20 сторіччя (в першу чергу поезії).

Кожинов Вадим Валеріанович
Народився	5 липня 1930(1930-07-05)[1][2]  Москва, СРСР
Помер	25 січня 2001(2001-01-25)[1][2] (70 років)  Москва, Росія
Поховання	Введенське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	письменник, літературний критик, літературознавець
Alma mater	Філологічний факультет МДУd
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Знання мов	російська[1]
Заклад	Інститут світової літератури ім. О. М. Горького

Біографія

Народився в Москві 5 липня 1930 року в сім'ї інженера Кожинова Валеріана Федоровича, 1903 року народження. В 1948 році закінчив середню школу і вступив до Московського університету на філологічний факультет. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Інституту світової літератури. З 1957 року працював співробітником відділу теорії літератури в цьому інституті. В 1958 році захистив кандидатську дисертацію.

В 1960 році розшукав в Саранську репресованого колись М. М. Бахтіна і, домігшися публікації його книг про Достоєвського і Рабле (відповідно 1963 і 1965 роки), повернув Росії та світові великого філософа.

Кожинов зіграв вирішальну роль у 1960-ті роки в процесі повернення до читача праць М. М. Бахтіна.

Останні роки життя Вадим Валеріанович присвятив історичним дослідженням, про складні часи минулого Росії. Перетворення Кожинова-філолога на Кожинова-історика було відзначено книгою «Історія Русі та Руського слова» (Москва, Алгоритм, 1999), у якій поєдналися літературний та історичний інтереси Вадима Валеріановича. Роком раніше з друку вийшло його дослідження «Чорносотенці і Революція» (Москва, 1998). Потім — «Росія, століття XX (1901—1939)» (Москва, 1999) і «Росія, століття XX (1939—1964)» (Москва, 1999). Ці книги відносяться до серії «Історія Росії. Сучасний погляд».

З ім'ям Кожинова пов'язана низка російських поетів: М. Рубцов, Ю. Ковальов, А. Передреєв, С. Куняєв, В. Соколов, М. Тряпкін, О. Прасолов та ін. Діяльність В. В. Кожинова значною мірою допомогла воскресінню в 1966 році «Товариства охорони пам'ятників історії та культури», що мало величезне значення для пробудження і зміцнення російської самосвідомості в тодішній Росії. Ним зібрані і опубліковані декілька антологій, серед яких «Поети тютчевської плеяди», «Сторінки сучасної лірики», складено і надруковано не менш десятка іменних збірок російських поетів від П. Фета до В. Лапшина.

Дослідники єврейського походження вважають Кожинова ревізіоністом голокосту^[3][4][5].

Праці

Паралельно — більше 30 власних книг: теорія літератури, проблеми сучасної та класичної поезії, історія Росії, зокрема новітня. Статті в періодичному друці: державне будівництво, економіка, національна і міжнародна політика, літературна полеміка тощо.

• «Види мистецтва» (1960);
• «Походження романа» (1963);
• «Книга про російську ліричну поезію XIX століття» (1978);
• «Статті про сучасну літературу» (1982);
• «Тютчев» (1988);
• «Роздуми про російську літературу» (1990);
• «Чорносотенці і Революція» (Москва 1998);
• «Росія, століття XX (1901—1939)» (Москва, 1999);
• «Росія, століття XX (1939—1964)» (Москва, 1999);
• «Історія Русі та Руського слова» (Москва, Алгоритм, 1999 р.)
• Правда сталинских репрессий [Архівовано 18 Липня 2013 у Wayback Machine.] (2005) (рос.)

Посилання

• Мінісайт, присвячений В.Кожинову. Також міститься багато його робіт
• Кожинов на pereplet.ru [Архівовано 16 Вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Критическая рецензия А.Македонского [Архівовано 4 Березня 2008 у Wayback Machine.] на «Историю Руси и русского Слова» и ответ автора [Архівовано 8 Червня 2008 у Wayback Machine.] с редакционным комментарием
• Кожинов В. В. Тютчев (из «Истории всемирной литературы») [Архівовано 4 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Кожинов Вадим Валерианович (из литературно-философского наследия) у Бібліотеці Александра Кобринського