Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Кожинов Вадим Валеріанович

російський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Кожинов Вадим Валеріанович
Remove ads

Вади́м Валеріа́нович Ко́жинов (рос. Вадим Валерианович Кожинов; 5 липня 1930 25 січня 2001) — російський літературний критик, літературознавець, філософ, історик. Основні роботи присвячено питанням теорії літератури, російській літературі XIX століття, літературному процесу 20 сторіччя (в першу чергу поезії).

Коротка інформація Кожинов Вадим Валеріанович, Народився ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився в Москві 5 липня 1930 року в сім'ї інженера Кожинова Валеріана Федоровича, 1903 року народження. В 1948 році закінчив середню школу і вступив до Московського університету на філологічний факультет. Після закінчення університету навчався в аспірантурі Інституту світової літератури. З 1957 року працював співробітником відділу теорії літератури в цьому інституті. В 1958 році захистив кандидатську дисертацію.

В 1960 році розшукав в Саранську репресованого колись М. М. Бахтіна і, домігшися публікації його книг про Достоєвського і Рабле (відповідно 1963 і 1965 роки), повернув Росії та світові великого філософа.

Кожинов зіграв вирішальну роль у 1960-ті роки в процесі повернення до читача праць М. М. Бахтіна.

Останні роки життя Вадим Валеріанович присвятив історичним дослідженням, про складні часи минулого Росії. Перетворення Кожинова-філолога на Кожинова-історика було відзначено книгою «Історія Русі та Руського слова» (Москва, Алгоритм, 1999), у якій поєдналися літературний та історичний інтереси Вадима Валеріановича. Роком раніше з друку вийшло його дослідження «Чорносотенці і Революція» (Москва, 1998). Потім — «Росія, століття XX (1901—1939)» (Москва, 1999) і «Росія, століття XX (1939—1964)» (Москва, 1999). Ці книги відносяться до серії «Історія Росії. Сучасний погляд».

З ім'ям Кожинова пов'язана низка російських поетів: М. Рубцов, Ю. Ковальов, А. Передреєв, С. Куняєв, В. Соколов, М. Тряпкін, О. Прасолов та ін. Діяльність В. В. Кожинова значною мірою допомогла воскресінню в 1966 році «Товариства охорони пам'ятників історії та культури», що мало величезне значення для пробудження і зміцнення російської самосвідомості в тодішній Росії. Ним зібрані і опубліковані декілька антологій, серед яких «Поети тютчевської плеяди», «Сторінки сучасної лірики», складено і надруковано не менш десятка іменних збірок російських поетів від П. Фета до В. Лапшина.

Дослідники єврейського походження вважають Кожинова ревізіоністом голокосту[3][4][5].

Remove ads

Праці

Паралельно — більше 30 власних книг: теорія літератури, проблеми сучасної та класичної поезії, історія Росії, зокрема новітня. Статті в періодичному друці: державне будівництво, економіка, національна і міжнародна політика, літературна полеміка тощо.

  • «Види мистецтва» (1960);
  • «Походження романа» (1963);
  • «Книга про російську ліричну поезію XIX століття» (1978);
  • «Статті про сучасну літературу» (1982);
  • «Тютчев» (1988);
  • «Роздуми про російську літературу» (1990);
  • «Чорносотенці і Революція» (Москва 1998);
  • «Росія, століття XX (1901—1939)» (Москва, 1999);
  • «Росія, століття XX (1939—1964)» (Москва, 1999);
  • «Історія Русі та Руського слова» (Москва, Алгоритм, 1999 р.)
  • Правда сталинских репрессий [Архівовано 18 Липня 2013 у Wayback Machine.] (2005) (рос.)
Remove ads

Посилання

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads