Козакевич Еммануїл Генрихович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козакевич.

Козаке́вич Еммануї́л Ге́нрихович (24 лютого 1913, Кременчук — 22 вересня 1962, Москва) — український та єврейський радянський письменник.

Козакевич Еммануїл Генрихович
рос. ммануил Казакевич
Народився	11 (24) лютого 1913[1]  Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія[2][1]
Помер	22 вересня 1962(1962-09-22)[2][1][3] (49 років)  Москва, РРФСР, СРСР[2][1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	єврей
Діяльність	письменник
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	СП СРСР
Жанр	військова проза
Magnum opus	повість «Зірка», роман «Весна на Одері»
Партія	КПРС
Діти	Olga Razd
Нагороди
IMDb	ID 0443535

Життєпис

Еммануїл Генрихович Козакевич народився (11) 24 лютого 1913 року в місті Кременчук Полтавської губернії в родині єврейського публіциста Г. Л. Козакевича. У 1930 році він закінчив машинобудівельний технікум у Харкові. Наступного року родина Козакевичів переїхала до Біробіджана (Єврейської автономної області).

Козакевич працював на будівництві бригадиром, інженером і начальником будівництва, а згодом головою радгоспу «Вальдгейм». Він сформував єврейський молодіжний театр, був керівником Біробіджанського державного єврейського театру, головою обласного радіомовлення їдишем. У 1935—1938 роках Еммануїл Козакевич працював у газеті «Біробіджанер штерн», де публікував свої вірші, написані їдишем.

Перша віршована збірка Козакевича «Біробіджанбуд» побачила світ у 1932 році. У 1930-і роки він перекладав театральні спектаклі для єврейського театру та написав для нього п'єсу «Молоко та мед».

У 1938 році Козакевич переїхав до Москви. Під час Другої світової війни служив на фронті у письменницькій роті^[ru]. Війну закінчив у посаді помічника начальника розвідки армії.

Перша ж повість російською мовою «Зірка^[ru]» (про Другу світову війну) принесла письменнику широку популярність і Сталінську премію в 1948 році. У 1950 році Козакевичу присуджено ще одну Сталінську премію за роман «Весна на Одері».

Нагороджений орденами і медалями.

Наприкінці життя тяжко хворів, його зокрема лікував відомий лікар-письменник Юлій Крелін.
22 вересня 1962 року письменник Еммануїл Козакевич помер у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Екранізації

• Повість «Зірка» була двічі екранізована:
  • 1949 — Зірка (радянський художній фільм, реж. Олександр Іванов)
  • 2002 — Зірка (російський художній фільм, реж. Микола Лебедєв)
• 1962 — «Двоє в степу» — радянський військовий фільм, екранізація однойменної повісті Еммануїла Казакевича; реж. Анатолій Ефрос
• 1967 — «Весна на Одері» — екранізація однойменного роману (радянський художній фільм, реж. Леон Сааков)

Посилання

• Еммануїл Козакевич на сайті IMDb (англ.)
• Літературна енциклопедія: Козакевич Еммануїл Генрихович (dic.academic.ru)(рос.) [Архівовано 6 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.belousenko.com/wr_Kazakevich.htm [Архівовано 9 Травня 2012 у Wayback Machine.]
• http://lib.ru/PROZA/KAZAKEWICH/zwezda.txt [Архівовано 18 Липня 2012 у Wayback Machine.]