Козаченко Юрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козаченко.

Ю́рій Васи́льович Козаче́нко (1 грудня 1940, Київ, УРСР, СРСР — 5 травня 2020, Київ, Україна) — український математик, доктор фізико-математичних наук, професор. З 1998 року по 2003 рік завідував кафедрою теорії ймовірностей та математичної статистики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Козаченко Юрій Васильович
У 2010 році У 2010 році
Народився	1 грудня 1940(1940-12-01) Київ
Помер	5 травня 2020(2020-05-05) (79 років) Київ
Місце проживання	Київ
Країна	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	теорія ймовірностей
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Ядренко Михайло Йосипович
Аспіранти, докторанти	Ямненко Ростислав Євгенійович, Розора Ірина Василівна
Відомий завдяки:	моделюванню та статистиці випадкових процесів, випадковим процесам в різних функціональних просторах Орліча, вейвлет-розкладам випадкових процесів
Батько	Козаченко Василь Павлович
Брати, сестри	Козаченко Валентин Васильович Козаченко Аліна Василівна
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова

Життєпис

Народився у місті Києві 1 грудня 1940 року.

Освіту здобув у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчив 1963 року.

У 1968 році в Інституті математики АН УРСР захистив дисертацію «Про рівномірну збіжність стохастичних інтегралів, рядів і властивості неперервних випадкових полів» (науковий керівник — Михайло Ядренко).

З 1967 року працював в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі теорії ймовірностей та математичної статистики, а у 2009 році став співробітником — кафедри теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики.

Протягом 1974—1975 років працював в Інституті нафти та газу м. Бумердес, Алжир.

Могила Юрія Козаченка, Байкове кладовище

У 1985 році захистив докторську дисертацію «Випадкові процеси у просторах Орліча. Властивості траєкторій, збіжність рядів та інтегралів».

Помер після важкої хвороби на 80-му році життя 5 травня 2020 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°24′53.17″ пн. ш. 30°30′13.67″ сх. д.).

Родина

Син письменника Василя Козаченка, брат піаністки Аліни Козаченко та режисера Валентина Козаченка.

Наукова діяльність

До сфери наукових зацікавлень Юрія Козаченка входили:

• Аналітичні властивості випадкових процесів. Оцінка розподілів функціоналів від випадкових процесів;
• Випадкові процеси в просторах Орліча;
• Передгаусівські та субгаусівські випадкові процеси;
• Задача Коші для рівнянь математичної фізики з випадковими початковими умовами;
• Моделювання випадкових процесів;
• Статистика випадкових процесів;
• Вейвлет-розклади випадкових процесів.

Також вчений один з творців теорії субгауссових випадкових процесів, моделювання та статистики випадкових процесів, випадкових процесів з просторів Орліча, започаткував дослідження з визначення точності та надійності комп'ютерного моделювання випадкових процесів.^[1]

Ю. В. Козаченко вів активну наукову, організаційну, педагогічну і громадську діяльність: він був заступником голови спеціалізованої вченої ради механіко-математичного факультету, членом Експертної ради Міністерства освіти і науки України, членом редколегій 7 наукових журналів, зокрема заступником головного редактора наукового журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика».^[1]

Є автором понад 300 наукових праць, низки навчальних посібників та 12 монографій, включаючи монографію «Метрические характеристики случайных величин и процессов» (1998, спільно з Булдигіним В. В.), яку перекладено в США Американським математичним товариством у 2000.^[1]

Під його керівництвом було захищено 43 кандидатські та 10 докторських дисертацій.^[1]

Основний науковий доробок

• Дарійчук І. В., Козаченко Ю. В., Перестюк М. М. Випадкові процеси з просторів Орліча. — 212 с. — Золоті литаври, — 2011.
• Василик О. І., Козаченко Ю. В., Ямненко Р. Є. ${\displaystyle \phi }$-субгауссові випадкові процеси: монографія. — 231 с. — К.: ВПЦ «Київський університет», — 2008.
• Довгай Б. В., Козаченко Ю. В., Сливка-Тилищак Г. І. Крайові задачі математичної фізики з випадковими факторами: монографія. — 173 с. — К.: ВПЦ «Київський університет», — 2008.
• Козаченко Ю. В., Пашко А. О., Розора І. В. Моделювання випадкових процесів і полів. — 230 с. — К.: Задруга, — 2007.
• Buldygin V. V., Kozachenko Yu. V. Metric characterization of random variables and random processes. (Transl. from the Russian). — 257 с. — Translations of Mathematical Monographs. 188. Providence, RI: AMS, American Mathematical Society. xii, — 2000.
• Козаченко Ю. В., Пашко А. О. Моделювання випадкових процесів. — 223 с. — К.: ВПЦ «Київський університет», — 1999.
• Булдыгин В. В., Козаченко Ю. В. Метрические характеристики случайных величин и процессов. — 290 с. — К.: ТВіМС, — 1998.
• Y. Kozachenko, O. Pogorilyak, I.Rozora, A. Tegza Simulation of Stochastic Processes with Given Accuracy and Reliability. — 346 с. — К.: ISTE Press Ltd, and Elsevier Ltd Oxford 2016.
• Y. Kozachenko, T. V. Hudyvok, V. B. Troshki, N. N. Troshki Estimation of Covariance Functions of Gaussian Stochastic Fields and their Simulation. — 232 с. — К.: Uzhhorod «Shark», 2017.
• Козаченко Ю. В., Погоріляк О. О., Тегза А. М. Моделювання гауссових випадкових процесів та процесів Кокса. — 194 с. — К.: Ужгород, «Карпати», 2012.
• Козаченко Ю. В., Млавець Ю. Ю., Моклячук О. М. Квазібанахові простори випадкових величин. — 212 с. — К.: Ужгород, «Карпати», 2015.

Нагороди

• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, 2003;
• Почесний доктор Ужгородського університету, 2005;
• Грамота Міністерства освіти і науки України, 2007;
• Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2009;
• Заслужений діяч науки і техніки України, 2010;
• Лауреат 2012 року премії НАН України імені М. М. Крилова за цикл праць «Фрактальні та апроксимаційні схеми в теорії випадкових процесів та їхні застосування» (у співавторстві)^[2];
• Орден «За заслуги» III ступеня, 2018.