Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Коккінакі Володимир Костянтинович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Коккінакі Володимир Костянтинович
Remove ads

Володи́мир Костянти́нович Коккіна́кі (нар. 12 (25) червня 1904(19040625), Новоросійськ 7 січня 1985, Москва) — радянський льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу (1938, 1957), заслужений льотчик-випробувач СРСР (1959), генерал-майор авіації (1943). Старший брат Героя Радянського Союзу К. К. Коккінакі.

Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

З родини понтійських греків. В 1921 році закінчив три класи початкової школи. Працював у колгоспі на виноградних плантаціях, був матросом і вантажником у порту. З грудня 1925 а — в РСЧА, до липня 1927 служив у піхоті. В 1928 у закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу ВВС, в 1930 році Борисоглєбську військову авіаційну школу льотчиків. Служив у стройових частинах ВПС МВО. У квітні-грудні 1931 року — льотчик-інструктор Ленінградської військово-теоретичної школи ВВС.

21 листопада 1935 року на літаку І-15 досяг висоти 14 575 метрів (неофіційний світовий рекорд). 20 квітня 1936 року вперше в країні виконав петлю Нестерова на двомоторному літаку. 27 червня 19281938 — на літаку ЦКБ-30 «Москва» зі штурманом О. М. Бряндинським здійснив безпосадочний переліт за маршрутом Москва Далекий Схід протяжністю 7 580 кілометрів. 28-29 квітня 1939 року на літаку ЦКБ-30 «Москва» з штурманом М. Х. Гордієнко здійснив безпосадочний переліт Москва Північна Америка (за маршрутом Москва Новгород Гельсінкі Тронгейм Ісландія — мис Фарвель (південний край Гренландії) острів Міскоу) протяжністю 8000 кілометрів.

Коккінакі належать також 22 світові рекорди.

Керівник випробувань нових типів літаків (1941—1945). Віце-президент (1961), президент (1967- 1968), з грудня 1968 року — почесний президент Міжнародної авіаційної федерації.

Remove ads

Нагороди

Remove ads

Джерела

  • Герои Советского Союза. — Москва: Воениздат, 1987. — т.1 — стор. 691 — Коккинаки Владимир Константинович
  • Бронтман Л. Владимир Коккинаки [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат НКО СССР, 1939.
  • Григорьев Г. К. Следы в небе [Архівовано 22 квітня 2010 у Wayback Machine.]. — М.: ДОСААФ, 1960.
  • Карпий В. М. Гений неба Владимир Коккинаки. — М.: Парад (Рыбинск: Рыбин. дом печати), 2007. — В пер. 344 с.: ил. 2500 экз. — ISBN/ISSN 5-8061-0097-0
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads