Кокле (інструмент)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кокле.

Кокле (латис. kokle ('kʊ͡ɔk.le), латг. kūkle, лив. kāndla), історична назва коклес (kokles, kūkles)^[1] — традиційний латиський народний струнний щипковий музичний інструмент, що входить до Культурного канону Латвії^[2]. Має схожість з литовським канклес, естонським Каннель, карело-фінським кантеле і російськими крилоподібними гуслями.

Кокле

Кокле
Інші назви	коклес
Класифікація	струнний музичний інструмент, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса	314.122-5
Музиканти	Мартіньш Бауманіс, Ніколайс Хенькіс, Маріс Муктупавелс, Валдіс Муктупавелс, Бирута Озоліня, Латвйте Подиня, Янис Порикис, Лайма Янсоне, Алоизийс Юсминьш
Виробники	Имантс Робежниекс
Кокле у Вікісховищі

Конструкція

Кокле має порожнистий трапецієподібний корпус з тонкою дерев'яною декою. Дерев'яні кілки встановлюються на вузький металевий стрижень, до якого кріпляться струни. Струни цього інструменту можуть бути виготовлені з тонких кишок тварин, рослинних волокон, а також металеві — з сталі чи латуні. Традиційно в інструменті було 6-9 струн пізніше їх кількість стала більше десяти. У нижньої струни зазвичай роль Бурдона — вона звучить весь час. У сучасних Кокле число струн досягає двадцяти.^[3]

Звучання Кокле залежить від породи дерева, з якого зроблений інструмент: для непрофесійних інструментів використовується липа або береза, для академічного концертного — тільки клен.^[4]

Історія

Поштова марка СРСР

Перші письмові відомості про цей музичний інструмент датовані XV століттям, коли на ньому грали прибалтійські племена.

В знак важливості цього національного інструменту Латвії, яка є народним музичним символом, в 1991 році була випущена поштова марка СРСР. У 2014 році була випущена латвійська поштова марка^[5], а в 2013 році — пам'ятна монета в 1 лат із зображенням Кокле.^[6]

Техніка гри

Коклеістка Лайма Янсон

Музикант зазвичай грає на інструменті сидячи, перебираючи потрібні струни правою рукою, приглушаючи непотрібні — лівої. При грі Кокле кладуть на стіл, рідше — на коліна, під час руху підвішують на шию.

Варіанти

Розрізняють декілька варіантів цього музичного інструменту:

11-струнний латгальскій Кокле

• латгальскій Кокле (Latgales kokle) — має крило, яке посилює звучання інструменту і служить підставкою для руки; він менш прикрашений і важчий;
• Курземский Кокле (Kurzemes kokle) — без крила, зазвичай прикрашений орнаментом і різьбленням;
• цітровідний Кокле (cītarkokle) — більш пізній інструмент, що виник під впливом західноєвропейських цитр, — з великим корпусом, металевими кілками і великою кількістю струн;
• концертний Кокле (koncertkokle) — з більш широким діапазоном нот, на деяких є пристрій для зміни висоти тону струни.