Кокора (деревообробка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кокора (значення).

Коко́ра (можливо від прасл.: *korę — «корінь», шляхом подвоєння початкового складу)^[1] — нижня частина стовбура хвойного дерева разом із перпендикулярним до нього великим коренем^[2]. Використовується для будівництва дерев'яних суден, а також для покрівельної обрешітки деяких рублених хат.

У дерев'яному суднобудуванні кокори використовувалися замість книць при з'єднанні елементів суднового набору. Штевні утворювали кокори з трьома відростками: середня кріпилася до кіля, крайні — до шпангоутів. Самі шпангоути виготовляли з кокор з одним відростком.

На російських рублених хатах за допомогою кокор влаштовували дах «на курицях»: до поздовжніх лат (рос. слег, решетин) кріпили поперечні стовбури дерев з кокорами унизу — куриці; на кокори укладали поздовжні бруси — потоки^[3]. Дошки-тесини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми — у пази гребеневої лати.