Колесникова Парасковія Митрофанівна

Колесникова (Колесничиха) Парасковія Митрофанівна (* 1885, с. Мила, Київщина  — † 1921, Київ) — українська актриса і співачка (мецо-сопрано). Відома за виступами в Театрі Миколи Садовського (1909—1916).

Колесникова Парасковія Митрофанівна
(Колесничиха)
Псевдо	Колесник
Народилася	1885(1885) с. Мила (нині Києво-Святошинського району Київської області)
Померла	1921(1921) Київ
Національність	українка
Діяльність	співачка (мецо-сопрано), драматична актриса
Відома завдяки	за виступами в Театрі Миколи Садовського

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесникова.

Життєпис

Народилась 1885 року в селі Мила (нині Києво-Святошинського району Київської області).

В театрі Садовського — з 1909 року. «Була невеличка на зріст, худенька, дуже рухлива, мала добру міміку, голос — мецо-сопрано. Добре танцювала, виступала, навіть з сольними номерами (скажімо танцювала халяндру у „Вії“). Однаково добре грала і комедію, і драму», — згадував її колега по театру В. С. Василько.^[1]

Вийшла з трупи Садовського на початку травня 1916.^[2]

В 1911—1912 знімалась в кіно.^[3]

Пішла з життя в 1921 році.

Ролі в театрі

• Сірчиха («За двома зайцями» М. Старицького)
• Унтер-офіцерша («Ревізор» М. Гоголя)
• Куховарка («Суєта» І. Карпенка-Карого)
• Степанида («Не так склалось, як жадалось» М. Старицького)
• Махля («Міреле Ефрос» Я. Гордіна)
• Старчиха Митрофанівна («Весняні сни» А. Добровольського)
• Відьма («Вій» М.  Кропивницького)
• Стара нянька коло дитини («Казка старого млина» С. Черкасенка)

Ролі в кіно

П. Колесникова знялась в наступних фільмах:^[3]

• 1911 — «Наймичка» (Рухля)
• 1912 — «Запорізький скарб» за К. І. Ванченком (роль відьми)
• 1912 — «Пан Штукаревич, або Оказія якої не бувало» за С. Г. Зіневичем (роль баби)