Хресна Дорога село КолиндяниЦерква святого Миколая (Колиндяни)Пам'ятний Хрест Небесні Сотні, КолиндяниПалац Городецьких поч. XX ст.Центральна вулиця села КолиндяниПам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини в с. Колиндяни
Remove ads
Географія
Розташування
Розташоване на берегах річки Нічлавки[2], басейн Дністра), за 18км від районного центру і 3 км від найближчої залізничної станції Озеряни. Через село пролягли автошляхи Чортків–Борщів, Гусятин–Борщів.
Місцевості
Колиндянська сільська громадаДубина— хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952р. на хуторі— 1 двір, 8 жителів.
За рікою— хутір, розташований за 0,7км від села. У 1952р. на хуторі— 4 двори, 16 жителів.
Кругляки— хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952р. на хуторі— 1 двір, 6 жителів.[3]
Поблизу збереглися 2 давньоруські городища— «Вали Великі» і «Вали Малі». Одне з них, за книгою «Земля Тернопільська», добре збереглося і може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості.
Легенди, записані від старожилів, свідчать, що приблизно від XII століття через село пролягав «вольний шлях Київський» із Галича до Києва. У центрі було городище, оточене частоколом і земляним валом. Із тих далеких часів збереглась і назва вулиці— Завал.
Перша письмова згадка про Колиндяни датується 1481 роком[5].
У XV столітті шляхтичі Стаменські спорудили замок, який у 1840 році перебудували на пізньокласичний палац, що складався з трьох з'єднаних між собою частин: головного житлового корпусу та двох значно змодернізованих давніх веж у кутах.
Відомо, що 1902 році велика земельна власність належала Людвикові Городиському[джерело?].
У селі в 1900 році— 1716 жителів, 1910—1872, 1921—1681, 1931—1776 жителів; у 1921 році— 312, 1931—329 дворів. За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі— 2-класна утраквістична (двомовна).
В УПА воювали Григорій Грабець, Григорій Низкогуз, Антін Різник, Володимир Слободян («Гайдамака»), Дмитро Ткачук, Ольга Явна та інші жителі села.
1960-ті—1999— діяв мішаний народний хор «Нічлава».
З 29 липня 2015 року центр Колиндянської сільської громади.[7]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Колиндянської сільської громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[9].
Remove ads
Символіка
Узагальнити
Перспектива
Затверджена 4 серпня 2017 р. рішенням № 355 шістнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання[10].
Герб
Автор— Ольга Огоренко.
Основою герба є геральдичний щит французької форми закруглений нижньою частиною зеленого кольору— символу життя. Корона з зубцями з листя, староданій хрест посередині корони— символ християнської віри, золотий колір символізує такі чесноти: вірність, чистоту, справедливість та милосердя. Дубове листя символізує могутність та довговічність, червона калина— символ України. Колоски символізують багатство, а кількість відповідає числу населених пунктів у громаді. Фортечна вежа підкреслює приналежність громади до Тернопільської області, а також відображає місцеві історичні укріплення на шляху ворожих набігів (Колиндянський замок— палац), синя смужка символізує головну річку— Нічлаву.
Прапор
Автор— Ольга Огоренко.
Прапор є прямокутним полотнищем в пропорції 90:60, що складається з двох горизонтальних смуг— синьої в рівному співвідношенні та всередині жовта смуга.
Синій колір— символізує щирість, вірність, відданість, честь, благородство, духовність, чисте небо та воду, бездоганність, молодість, і життєвий ріст та ще вказує на те, що громада розкинулась на берегах річки Нічлава.
Жовтий символізує знатність, могутність, багатство, а також християнські чесноти— віру, справедливість, милосердність та смиренність і те що землі нашої громади щедрі на врожаї. В центрі прапора розміщений герб громади.
Логотип
Логотип Колиндян
Автор— Світлана Савків
Логотип громади вказує на назву нашої громади, та зображений ескіз Колиндянського замку-палацу.
Наприкінці XIX–на початку XXст. в селі були створені патріотичні організації і філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших.
1934р. в Колиндянах відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
До 2005 працював міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Зараз працює дитячий садочок «Дзвіночок» (завідувачка— О.А.Дуньчак), будинок культури, сільська бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, ветамбулаторія, ПАП «Нічлава», ТзОВ «Техпродпостач», яке володіє торговою маркою "Колиндянські продукти"[14], ПТ «Юліта» та 7 торговельних закладів.
У 2020 р. по центральних вулицях с. Колиндяни - через Церковну і Підлісну, встановили асфальт. Дорога веде до храму, кладовища і дитячого садка "Дзвіночок". Востаннє ремонтні роботи проводили 100 років тому. 1 листопада 2020 р. асфальтні роботи повністю завершили.[15]
Відомі люди
Народилися
Дмитро Білинський (1874—1941)— народний майстер художньої різьби по дереву.
Марія Шемлей (нар. 1934)— робітниця, громадська діячка.
Сильвестр Вінницький (або Винницький[16])— український громадський діяч, керівник Бучацького повітового комітету УНДО, голова Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК)[17], голова Бучацьких повітових філій товариств «Сокіл», «Луг»[18], директор Бучацької філії Українського банку (Українбанку)[19], скарбник Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»[20]; репресований (на спецпоселенні в Комі АССР перебував до 1961р.[17]).
Казімеж Красіцький— польський дипломат.
Володимир Патола— поет, журналіст.
Віра Зелінська (1952—2012)— бандуристка, заслужена артистка України.
Марія Машталяр— заслужений вчитель України.
Тетяна Жовковська — директор коледжу Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін.
Лідія Семчишин— кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету.
Володимир Заліщук (нар. 1965)— український підприємець, громадський діяч, меценат, депутат.
Світлана Олександрівна Дячок (нар.1982)— учитеть-методист української мови та літератури, зарубіжної літератури, трудового навчання. Нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.
.jpg)
_на_честь_скасування_панщини_в_с._Колиндяни.jpg)
