Колиска цивілізації

Колиска цивілізації — термін на позначення регіону чи культури, де зародилася цивілізація незалежно від інших осередків розвитку. Поняття виникло на тлі концепції «Родючого півмісяця», яку на початку XX ст. запропонував Джеймс Брестед^[1]. Зазвичай під цим поняттям розуміють складне суспільство з державною владою, соціальною стратифікацією, містами та системою письма^[2][3].

Родючий півмісяць. Саме на нього посилається більшість західних і середньосхідних вчених, кажучи про колиску цивілізації

Китайський світ

Зазвичай цей термін застосовують до культур епохи мідної доби, що зародилися на стародавньому Близькому Сході — це, зокрема, Убейдська культура і Накадська культура, що дали початок шумерської та давньоєгипетської цивілізаціям відповідно. Території Родючого півмісяця (Межиріччя та Левант), Вірменії, Іранського нагір'я (стародавні Елам і Аратта), Центральної та Східної Анатолій^[4] в цілому вважаються першою колискою цивілізації.

Крім того, цей термін вживають стосовно деяких інших азійських культур, розташованих вздовж долин великих річок, таких як річка Інд (Індська цивілізація) на Індійському субконтиненті^[5] і Хуанхе (династія Шан) в Китаї^[6], а також найдавніших культур в інших ранніх вогнищах цивілізації: в Греції (кікладська цивілізація, мінойська цивілізація), Перу (культура Норте-Чико з містом Караль) і Мезоамериці (ольмекська цивілізація).

Спекуляції навколо «колиски цивілізації» характерні для псевдоісторичної й езотеричної літератури про «загублені цивілізації і континенти».