Колодязь Якова

Колодязь Якова (криниця Якова; івр. באר יעקב, Be'er Yaaqov, Беер Яааков; грец. Φρέαρ του Ιακώβ, Frear tou Yaqov; араб. بئر يعقوب,, Bir Ya'qub, Бір-Якуб; також відомий як Фонтан Якова^[2]) — висічений у скелі глибокий (близько 35 м) колодязь у Шхемі (івр. שכם; Наблусі).

Колодязь Якова
32°12′34″ пн. ш. 35°17′08″ сх. д.
Тип споруди	археологічна пам'ятка і sanctuary[d]
Розташування	Палестинська держава[1] , Tell Balatad
Колодязь Якова (Палестинська держава)
Колодязь Якова у Вікісховищі

У релігійній традиції колодязь асоціюється з Яковом (сином Ісаака) більше двох тисячоліть. Він розташований недалеко від археологічних розкопок Тель-Балата^[en] (імовірно, біблійного Сихема) на північно-західній стороні гори Грізім (Гарізім)^[3].

Історія

Зазначений колодязь позначає саме ту ділянку поля, яку купив Яків за сто монет у синів Емора і на якій поставив жертовника Богу Ізраїлеву^[4].

Пригода в Сихемі

І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розта́борився перед містом.  —Буття 33:18.

І кістки Йосипа, які винесли сини Ізраїлеві з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив Яків у синів Емора, батька Сихема, за сто монет і яке дісталося в спадок синам Йосиповим.  — Ісус Навін 24:32.

Там була Яковова криниця. Ісус, дорогою зморений, сів біля криниці. Було близько шостої години.  —Апостол Іван (Євангеліє від Івана 4:6).

Ісус та самарянка біля криниці Якова

За новозаповітною традицією біля цього колодязя відбулася зустріч Ісуса з самарянкою, що описана у Євангелії від Івана.

Поздовжній розріз свердловини

Над колодязем колись стояла церква візантійських часів, але від неї залишилися кілька уламків. На початок XX-го століття колодязь був оточений хлібними полями. Він виритий в скелі, з кам'яним склепінням поверх, і має дуже вузький отвір.

На даний час^[коли?] колодязь Якова знаходиться у крипті під вівтарем великого монастирського храму, присвяченого Фотинії Самаритянці^[el]. Монастир Криниці Якова належить Єрусалимському Патріархату^[5].

Сам колодязь шанується і юдеями та самаритянами, і християнами, і мусульманами^[6].

Тут у 1979 році психічно хворим фанатиком на релігійному ґрунті був убитий ігумен Філумен^[7][8], після чого вбивця осквернив храм, завдавши і матеріальний збиток^[9][10]. Тим самим убивцею у 1982 році в цьому монастирі була поранена черниця^[7].

Галерея

• 
  малюнок Яковової криниці, 1839 рік. (Бібліотека Конгресу)
• 
  церква Бір-Якуб (Наблус)
• 
  „Le Christ et la Samaritaine“, автор невідомий (мистецтво Франції) XVII ст.
• 
  Nablus, Jacob Well. 1912.
• 
  Яковів колодязь, Наблус 1913. Священні місця Євангелія
  Oxford : Clarendon Press
• 
  באר יעקב 1934