Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Коломиці
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Коломи́ці— село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Населення — 740 чоловік (на 2009 рік).
Село Розташоване в північно-західній частині області, на березі річки Чумгак, за 95 км від обласного центру, за 22 км від залізничної станції Драбове-Барятинське та за 16 км на північ від селища Драбів. Площа населеного пункту — 446,5 га.
Remove ads
Походження назви
Навкруги села розкинулися болота, ніби утворюючи коло, звідси й назва «Коломиє» — Коломиці.
За іншою версією назва села походить від родини козаків Коломійців[4].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перша згадка про Коломиці — 1594 рік, коли загони Северина Наливайка проходили на Лубни старолубенським шляхом. Тоді на території села стояла фортеця Чумгак, яку вперше було позначено на карті в 1650 році французьким інженером Бопланом.
Указом царя Петра І від 8 квітня 1712 року землі, на яких розташоване село, були передані казні.
У 1746 р. в селі була церква Пресвятої Трійці[6]
У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.
З 1770 року у селі Троїцька церква.[7][8][9]
У 1777 році Указом цариці Катерини II ці казенні землі були пожаловані й передані князю Родіону Кантакузену.
Коломиці є на мапі 1826-1840 років.[10]
До Жовтневого перевороту 1917 року всі найкращі землі належали пану Лизогубу, який здавав їх в оренду селянам.
Радянську окупацію встановлено на початку 1918 року. Цього ж року було вибрано власний виконком, який "захищав" інтереси бідних селянських мас.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Коломицька школа-сад почала працювати як семирічка з 1936 року, до того був лікнеп, а потім початкова школа. Медпункт почав працювати з 1939—1940 років, клуб — з 1935 року, а з 1985 року його перейменували на Будинок культури. В 1955 році відкрилась сільська бібліотека.
Сучасність
В селі працює Коломицький навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.
На території Коломиць діє ТОВ «Продсільпром» (директор Буцько Сергій Антонович), яке орендує земельні частки (паї) мешканців села.
Див. також
Джерела
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads