Колони Ашоки

Колони (стовпи) Ашоки — кам'яні монументи в формі окремого вертикального стовпа, встановлені в середині III століття до н. е. за наказом індійського царя Ашоки в ключових центрах держави Маур'їв.

Колона Ашоки в Аллахабаді на фотографії 1870 року

Загальний опис

Написи на колонах, виконані на брахмі і розшифровані Дж. Прінсепом в 1837 році. Вони є найдавнішими прикладами індійської писемності^[1]. На вершинах колон спочатку були розміщені скульптурні групи з зображеннями священних тварин. Також їх прикрашали зображення колеса дгарми і свастики.

Колони діляться на малі і великі; останні мають 12-15 метрів у висоту і важать близько 50 тонн. Колони встановлювалися в людних місцях, іноді віддалених на сотні миль від того місця, де їх виготовили. Поруч з кожним монументом стояв служитель, що роз'яснював зміст написи неписемнному населенню. Установка таких колон була ефективним засобом державної пропаганди^[2].

Колони Ашоки стали предметом наслідування для наступних індійських правителів. За межами Індії їх копіював в XIII столітті сіамський цар Менграй.

Оскільки мусульманські правителі Індії систематично знищували статуї тварин, до нашого часу дійшли фрагменти тільки 19 колон і тільки шість скульптурних груп. Очевидно, в давнину їх було набагато більше. Повалені колони були реконструйовані в XIX столітті британськими колоніальними властями.

Краще за інших наверш збереглася так звана Левова капітель в Сарнатху, чиє стилізоване зображення було оголошено в 1950 році національною Емблемою Індії. Цю капітель виявив в 1851 році британський археолог А. Каннінгем, якому належить також честь відкриття колони в Санчі.

Єратичні зображення тварин на колонах відзначені впливом мистецтва Ахеменідів^[3]. Це найдавніші шедеври індійської скульптури. До теперішнього часу вони перенесені в музеї, а на колонах їх замінили копії.

Список колон

Два китайських середньовічних мандрівники у своїх записах зафіксували існування декількох колон, які тепер зникли: Фасянь описав шість, а Сюаньцзан п'ятнадцять, з яких тільки п'ять можуть бути ідентифіковані з уцілілих стовпах. Список місцезнаходження вцілілих колон:^[4][5]

Географія відомих колон Ашоки

• Сарнатх, недалеко від Варанасі, Уттар-Прадеш, чотири леви, колона з написом, едикт про розкол.
• Санчі, поруч з Бхопалом, Мадх'я-Прадеш, чотири леви, едикт про розкол.
• Макер, Чхапра, Біхар, колона без напису.
• Рампурва, Чампаран, Біхар, дві колони: бик, колони з наказами I, II, III, IV, V, VI; бик.
• Вайшалі, Біхар, одиночний лев, без напису
• Санкасса, Уттар-Прадеш, лише капітель зі слоном
• Лаурія Нандангарх, Чампаран, Біхар, один лев, колона з наказами I, II, III, IV, V, VI
• Кандагар, Афганістан (фрагмент колони з наказом VII)
• Ранігат, Хайбер-Пахтунхва, Пакистан
• Делі-Мірут, Делі (колона з наказами I, II, III, IV, V, VI, перевезена з Мірута в Делі за Фіроза Шаха Туґхлака в 1356 році)
• Делі-Топра, Делі (колона з наказами I, II, III, IV, V, VI, VII, перевезена з Топра в Делі за Фіроза Шаха Туґхлака)
• Лаурія-Арерадж, Чампаран, Біхар (колона з наказами I, II, III, IV, V, VI)
• Аллахабадська колона, Уттар-Прадеш (спочатку розташований у Каусамбі і ймовірно, перевезена в Аллахабад за Джахангіра; колона з наказами I—VI, Королівський едикт, едикт про розкол).
• Село Амараваті, Андхра-Прадеш

Список капітелей

Відомо в цілому сім вцілілих капітелей, п'ять із зображенням левів, одна зі слоном і одна з зебу. Одна з них, чотири леви із Сарнатху, став Державним Гербом Індії.

• 
  Слон із Санкісси.
• 
  Зебу із Рампурви.
• 
  Лев із Рампурви.
• 
  Чотири леви із Сарнатху.
• 
  Чотири леви із Санчі.
• 
  Лев із Вайшалі
• 
  Лев із Лаурія Нандангарху.