Колоратка родезійська

Колора́тка родезійська^[2] (Swynnertonia swynnertoni) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Вид був названий на честь британського натураліста Чарльза Свіннертона^[en][3]. Це єдиний представник монотипового роду Родезійська колоратка (Swynnertonia)^[4].

?Колоратка родезійська
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Родезійська колоратка (Swynnertonia) Roberts, 1922
Вид:	Колоратка родезійська
Біноміальна назва
Swynnertonia swynnertoni (Shelley, 1906)
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:	Swynnertonia swynnertoni
Віківиди:	Swynnertonia swynnertoni
EOL:	45514758
ITIS:	563181
МСОП:	22709616
NCBI:	228324

Опис

Родезійські колоратки

Довжина птаха становить 13-14 см. Голова і верхня частина тіла сизі, груди оранжеві На верхній частині горла невелика, малопомітна біла пляма з чорними краями.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[5]

• S. s. swynnertoni (Shelley, 1906) — гори Східного нагір'я на сході Зімбабве і заході Мозамбіку;
• S. s. rodgersi Jensen & Stuart, S, 1982 — гори Удзунгва і Усамбара (Танзанія).

Поширення і екологія

Родезійські колоратки мешкають в Зімбабве, Мозамбіку і Танзанії. Вони живуть в гірських тропічних лісах. зокрема в заповідниках Бунга^[en] і Чірінда^[en], на висоті від 850 до 1850 м над рівнем моря, в східних Усамбарах у рівнинних тропічних лісах, на висоті від 130 до 550 м над рівнем моря. Зустрічаються парами. Живляться комахами, іншими безхребетними і дрібними плами, під час сезону посухи регулярно слідкують на кочовими мурахами. Гніздяться в заростях драцени Dracaena fragrans. В Зімбабве і Мозамбіку сезон розмноження триває з жовтня по січень, в горах Уздугнва гніздування тісно пов'язане з сезоном дощів, який триває з листопада по квітень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція родезійських колораток становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.