Колтовський Ігор Анатолійович

Ігор Анатолійович Колтовський (нар. 18 червня 1972, Краснодон, Луганська область) — український актор театру й кіно, театральний режисер і педагог. Художній керівник київського театру-студії «Саквояж» (з 2003). Лауреат кінопремії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Погані дороги» (2020), виконавець однієї з головних ролей у телесеріалі «Перевізниця» (2024).

Колтовський Ігор Анатолійович
Народився	18 червня 1972(1972-06-18) (53 роки)  Краснодон, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Заклад	Театр-студія «Саквояж»
IMDb	ID 9236419
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 18 червня 1972 року в Краснодоні (нині Сорокине). У 1991 році закінчив Дніпропетровське державне театральне училище, курс Зої Селенкової.

У 1991—1997 — був актором Львівського російського драматичного театру Прикарпатського військового округу. У 1997—2000 — працював у Великолуцькому драматичному театрі^[ru] в місті Великі Луки в Росії. У 2000—2001 був актором Київського театру юного глядача на Липках. З 2003 року працює художнім керівником та режисером театру-студії «Саквояж» у Києві.

2004 року закінчив Київський державний університет театру, кіно та телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (курс Сергія Данченка та Костянтина Дубініна), здобувши освіту режисера драматичного театру.

Паралельно з роботою в театрі-студії «Саквояж», з 2004 року знімається у художніх фільмах і телесеріалах. Зокрема, відомий виконанням ролі директора школи у фільмі «Погані дороги» (2020), за який він здобув кінопремію «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль другого плану, та виконанням ролі Дмитра, чоловіка головної героїні, у телесеріалі «Перевізниця» (2024).

Фільмографія

Серіал

• 2004 — Попіл Фенікса
• 2005 — Золоті хлопці
• 2005 — Пошуки кохання
• 2008 — Рідні люди
• 2009 — Чужі помилки
• 2009 — За законом
• 2010 — Єфросинья
• 2010 — Маршрут милосердя
• 2011 — Повернення Мухтара-7
• 2011 — Собаче життя
• 2014 — Особиста справа
• 2015 — Володимирська, 15
• 2018 — Серце слідчого
• 2019 — Таємниці
• 2020 — І будуть люди — Григорій Гінзбург
• 2024 — Перевізниця — Дмитро

Ігрові фільми

• 2004 — Я тебе люблю!
• 2017 — Червоний — Тайга
• 2018 — Коли падають дерева
• 2019 — 11 дітей з Моршина
• 2020 — Погані дороги — директор школи
• 2025 — Кохання з хвостом (короткометражний), Вася.
• 2026 — Там, де не було слів (короткометражний), Диригент.

Робота у театрі

Театральні ролі

Львівський російський драматичний театр Прикарпатського військового округу (Львів, Україна)

• «Чарівник Смарагдового міста» — Залізний Дроворуб
• «День народження кота Леопольда» — Леопольд
• «Азалія для Давида» — Матє
• 1992 — «Привиди» Генріка Ібсена; Анатолій Кравчук — Освальд^[1]
• «Трактирниця» — Фабриціо
• «Поминальна молитва» — Перчик
• «Сповідь колишнього зека» — Інтелігент
• «Шельменко-денщик» — Скворцов
• «Одруження» — Підколісин
• «Зойкіна квартира» — Аболянінов
• «Фантазії Фарятьєва» — Фарятьєв

Великолуцький драматичний театр^[ru] (Великі Луки, Росія)

• «Мурлін Мурло» (Олексій)
• «Божевілля кохання» (Садівник)
• «Острів нашої любові та надії» (Сан Санич)
• «Чарівна ялинка» (Кощій)
• «Версія» (Сальєрі)
• «Без вини винні» (Незнамов)
• «Принцеса Турандот» (Труффальдіно)
• «Таємничий гіпопотам» (Кролик Костянтин)
• «Пікова дама» (Томський)

Київський академічний театр юного глядача на Липках (Київ, Україна)

• «Міщанин у дворянстві» (Ков'єль) та ін.

Театральні постановки

Великолуцький драматичний театр^[ru] (Великі Луки, Росія)

• 1999 — Пікова дама (режисер з пластики)
• 2004 — Вб'ємо чоловіка?

Театр-студія «Саквояж» (Київ, Україна)

• 2005 — Зимова казка
• 2006 — Баранкін, будь людиною!
• 2007 — Я хочу братика!
• 2008 — Ти. Я. Море…
• 2009 — Час тепла
• 2010 — Зимова казка^[2]
• 2011 — Час тепла^[3]
• 2012 — Lopotuhin's dreams^[4]
• 2013 — Янгол^[5]
• 2014 — Полустанок^[6]
• 2015 — Дід Мороз та літо^[7]
• 2017 — Акакій^[8]
• 2018 — Коли я знову стану маленьким^[9]

Робота в рекламі

• «Life. Мобільне ТБ»
• «Альказельцер»
• «Алло. Sony Ericsson»
• «Bonux»

Нагороди

• Лауреат Міжнародного Брянцевського театрального фестивалю (Санкт-Петербург, 2006, 2008)
• Лауреат Всеукраїнського театрального фестивалю «Маски Мельпомени» (Харків, 2007, 2011, 2013).
• Лауреат Національної кінопремії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль другого плану у х/ф «Погані дороги» (Київ, 2021)
• Премія «Чорний лотос» за головну чоловічу роль у виставі «Військовий концерт» (Театр Драматургів, реж. Анастасія Сегеда) (Київ, 2024)