Колібрі-діамант королівський

Колі́брі-діама́нт королівський^[2] (Heliodoxa imperatrix) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[3]. Мешкає в Колумбії і Еквадорі

?Колібрі-діамант королівський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Lesbiinae
Триба:	Heliantheini
Рід:	Колібрі-діамант (Heliodoxa)
Вид:	Колібрі-діамант королівський
Біноміальна назва
Heliodoxa imperatrix (Gould, 1856)
Ареал виду
Синоніми
Eugenia imperatrix
Посилання
Вікісховище:	Heliodoxa imperatrix
Віківиди:	Heliodoxa imperatrix
ITIS:	555198
МСОП:	22687715
NCBI:	472826

Опис

Королівський колібрі-діамант

Довжина самців становить 15-17 см, вага 9,3 г, довжина самиць 12-13,5 см, вага 8,3 г. У самців лоб, обличчя і груди темно-зелені, блискучі, в центрі горла блідо-фіолетова райдужна пляма квадратної форми. Тім'я і потилиця темно-зелені, решта верхньої частини тіла темно-бронзово-зелена. Живіт золотисто-зелений, блискучий. Хвіст роздвоєний, центральні стернові пера темно-бронзові, решта стернових пер чорні з бронзовим відблиском. Дзьоб чорний, прямий, лапи темно-сірі.

У самиць верхня частина тіла бронзово-зелена. Центральна частина горла і груди сіруваті, сильно поцятковані бронзово-зеленими плямами, боки повністю бронзово-зелені, живіт золотисто-зелений. Центральні стернові пера бронзово-зелені, решта тьмяно-чорнуваті з бронзовим відблиском.

У молодих самців голова, горло і груди тьмяні, темно-бронзово-зелені, підборіддя і горло з боків яскраво-охристі, живіт більш тьмяний і бронзовий, ніж у дорослих. У молодих самиць підборіддя також охристе, зелені пера на грудях у них більш тьмяні, ніж у дорослих, і мають охристі краї.

Поширення і екологія

Королівські колібрі-діаманти мешкають на західних схилах Анд в Колумбії і Еквадорі (на південь до Пічинчи). Вони живуть у вологих рівнинних, гірських і хмарних тропічних лісах та на узліссях, на висоті від 400 до 2000 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих ліан з родів Marcgravia і Marcgraviastrum, епіфітів з родини вересових, а також дрібних комах, яких збирають з рослинності. Шукають їжу в середньому і верхньому ярусах лісу, самиці також в підліску. Сезон розмноження триває з січня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з луски деревоподібної папороті і павутиння.