Колібрі-інка білохвостий

Колі́брі-і́нка білохвостий^[3] (Coeligena phalerata) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[4]. Ендемік Колумбії.

?Колібрі-інка білохвостий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Lesbiinae
Триба:	Heliantheini
Рід:	Колібрі-інка (Coeligena)
Вид:	Колібрі-інка білохвостий
Біноміальна назва
Coeligena phalerata (Bangs, 1898)[2]
Ареал виду
Синоніми
Leucuria phalerata
Посилання
Вікісховище:	Coeligena phalerata
Віківиди:	Coeligena phalerata
ITIS:	555228
МСОП:	22687825
NCBI:	673905

Опис

Довжина птаха становить 11-14 см. У самців верхня частина тіла переважно темно-зелена з металевим відблиском, тім'я у них бірюзове. блискуче, за очима білі плямки. Хвіст білий, стернові пера мають бронзові кінчики, які з часом стираються і також стають білими. На горлі синя пляма, решта нижньої частини тіла смарагдово-зелена. Нижні покривні пера хвоста білі, лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб довгий, прямий, вузький, чорний, довжиною 30 мм.

У самиць тім'я темно-синьо-зелене, а решта верхньої частини тіла зелена, блискуча. Хвіст у них бронзовий, кінчики стернових пер блідо-охристі. Нижня частина тіла рудувато-коричнева. Дзьоб дещо довший, ніж у самців. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.

Поширення і екологія

Білохвості колібрі-інки мешкають в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії. У 2014 році вид був знайдений також в горах Сьєрра-де-Періха на північному сходу країни. Білохвості колібрі-інки живуть у вологих гірських тропічних лісах і на узліссях, на висоті від 1400 до 3700 м над рівнем моря, уникають змінених людьми середовищ. Самці віддають перевагу внутрішній частині густого лісу і невеликими галявинам, а самці частіше трапляються на узліссях.

Білохвості колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема фуксій і бромелієвих, а також комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Вони агресивно захищають кормові території, на відміну він інших колібрі-інків, однак також шукають нектар, переміщуючись за певним маршрутом. Сезон розмноження у білохвостих колібрі-інків триває з лютого по квітень.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Білохвості колібрі-інки є досить поширеним видом в межах свого ареалу, однак їм загрожує знищення природного середовища.