Команча

Команча, (пол. Komańcza) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 893 особи (2011^[1]).

Село Команча пол. Komańcza Команча, греко—католицька церква Покрови Пресв. Діви Марії Координати 49°20′14″ пн. ш. 22°04′03″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Сяноцький повіт Гміна Команча Перша згадка 1512 Площа 8,8 км²  Висота центру 450—610  м Населення 893 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-543 Автомобільний код RSA SIMC 0354293 GeoNames 768344 OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча) Офіційний сайт komancza.pl Команча Команча (Польща) Команча Команча (Підкарпатське воєводство)  Команча у Вікісховищі

Розташування

Команча розташоване у південно-східній частині Польщі, між Низькими Бескидами та Західними Бещадами в долині Ославиці при впадінні Барбарки, недалеко кордону з Словаччиною, приблизно 30 кілометрів на південь від Сянока.

Історія

Перша згадка в писаних джерелах з 1512 р. як про село Команича пол. Komanycza, засноване сяніцьким старостою Міхалом (Михайлом) Каменецьким за волоським правом.

У листопаді 1918 р. Команча стала центром Команчанської республіки — квазі-державного утворення, що об'єднало під гаслом єдиної української національної та державної ідеї майже 30 сіл.

Православна церква в Команчі

Монастир (кляштор) Римо-католицького Ордену Сестер Святої Родини з Назарету в селі Команча

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1280 жителів села — 1050 українців, 160 поляків (прибульці-нехлібороби) і 70 євреїв^[2].

Під час Другої світової війни в селі діяла делегатура Українського допомогового комітету^[3].

25 березня 1946 р. відділ УПА «У-1», у рамках протидії депортації, спалив у Команчі станицю МО, двір, молочарню, будинки залізниці, 5 мостів, 3 вілли. Було вбито 3 особи польської національності. Під час акції «Вісла» депортовано 353 особи. Не виселено 171 осіб української національності — працівників залізниці, та 97 місцевих поляків. Після 1947 р. Команча була єдиним селом, де не було зліквідовано греко-католицької парафії^[4].

Починаючи від 1948 р., до Команчі, яка зберегла за собою статус ґмінного центру, стали прибувати польські поселенці, а від 1956 р. також українці, що поверталися із західних земель. У 1963 р. у селі створено православну парафію. У 1988 р. посвячено нову греко-католицьку церкву. З деякими перервами існував тут гурток УСКТ та фольклорний ансамбль.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення

У 1921 році село з переважно українським населенням нараховувало 143 хат та 892 осіб, з яких:

• греко-католики — 728,
• римо-католики — 90,
• євреї — 74.

Місцеві цигани мешкали на самостійній вуличці, займались ковальством та музикою.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	434	80	311	43
Жінки	459	70	275	114
Разом	893	150	586	157

Культурні пам'ятки

Церковні споруди

• дерев'яна православна церква збудована на місці старішої дерев'яної церкви з 1802 року в східнолемківському стилі, яка згоріла 13.09.2006 року
• греко-католицька церква з 1985—1988 рр.
• дерев'яний римо-католицький костел св. Йосифа з 1949—1950 рр.
• монастир назаретанок з 1928 року з пам'ятною кімнатою кардинала Стефана Вишинського, якого тут комуністичний режим інтернував

Інші культурні пам'ятки

• у будинку № 147 була приватна галерея лемківських кроїв пані Дарії Боївки. Народна майстриня сама виготовляла одежу за старими лемківськими взорами та відвідувічам розказуавла про різні зібрані екземплярі до часу, коли захворіла у похилому віці.

Див. також

• Команчанська Республіка
• Українці Польщі
• Лемківщина
• Хрещата