Комаровський Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Комаровський (6 червня 1945, Київ — 5 грудня 2002, Київ) — український архітектор. Заслужений архітектор УРСР (з 1985 року), лауреат Державної премії СРСР (1985), академік Академії архітектури України.

Олександр Володимирович Комаровський
Народження	6 червня 1945(1945-06-06) Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	5 грудня 2002(2002-12-05) (57 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна (підданство)	Україна  СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	архітектор
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаровський.

Біографія

Народився 6 червня 1945 в Києві. У 1971 році закінчив Київський художній інститут (майстерня Є. І. Катоніна). З 1971 року працював в проектному інституті «Київпроект». В 1991–1998 роках — керівник персональної архітектурної майстерні «О. Комаровський», з 1998 року — директор архітектурного бюро «О. Комаровський».

Могила Олександра Комаровського

Жив у Києві. Помер 5 грудня 2002 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Споруди в Києві

• готелі «Національний» та «Козацький» (обидві — 1981);
• реконструкція та забудова площі Жовтневої революції (1976–1981, нині Майдан Незалежності);
• комплекс нового Київського телецентру (1986–1992);
• офісно-діловий центр «Horizon Office Towers» по вулиці Шовковичній 42—44 (1995–1999);
• офіс Верховної Ради України по вулиці Садовій, 3 (1998–2002);
• мечеть Ар-Рахма (2000);
• реконструкція Майдану Незалежності і монумент на честь проголошення Незалежності України з музейним комплексом (2001–2002, (у співавторстві з С. В. Бабушкіним, Р. І. Кухаренко, О. К. Стукаловим, скульптор А. В. Кущ).

Галерея

• 
  Київський телецентр
• 
  Мечеть Ар-Рахма, Київ

Джерела

• Портал «Мистецтво»

• Київські некрополі;
• archunion.com.ua.